85 Кб, 640x640
Теперь у доски есть своя конференция в Telegram - @ru2chukr. Присоединяйся.

216 Кб, 1280x853
Seläm! Хочу съебать из Татарстана который превращается в каколдостан и проводит политику оброssеянивания татар в Qırım, где проживает BOYSUNMAĞAN MILLET. Смогу ли я получить украинское гражданство, женившись на крымской татарке и остаться там навсегда, когда залупа и руSSкие чурки съебут оттуда?

29 Кб, 430x350
Привет, ребята. 23 лвл, оканчиваю эти летом шарагу свою. И вот тут такая проблема, что я на все 146% годен. Сам нищук с мамкой-пенсом и больным раком батей, сбережений конкретно моих немного - всего 12к гривен, связей и знакомств никаких. Что же делать? Как косить от армии ебаной? На ум ничего не приходит.

88 Кб, 672x504
В этом треде призываются аноны с промышленных районов страны(Днепр, Запорожье, Кривой Рог, Николаев, Харьков, Донбасс). Давайте погрустим и расскажем свои истории. Мне 20 лет, живу в панельных ебенях на окраине Харькова, каждый день час добираюсь до Вуза, весной и осенью наблюдаю грязь, летом пыльный пиздец. Я часто думаю, что вроде все не плохо, но потом быдло даёт о себе знать и портит мне настроение. Я уже заебался каждый день лицезреть поехавших малолеток вперемешку с васянами из 90-х. Все это окружение на меня давит и я чувствую уныние. Иногда захожу на ютабчик и смотрю видосы из Европы, а потом осознаю в какой залупе я живу. Я уже не могу так, мне очень хуево здесь.

128 Кб, 960x799
В пораше есть треды новостей с русского мира.
Создадим и свой.
Постим сюда всю зраду, ганьбу и просто всякий треш разного масштаба.


723 Кб, 2048x1536
из em/ [491] >>
Сап, Украч. Кулстори такова. В 2014, когда жил во Владивостоке, думал съездить в Украину. Но в силу обстоятельств сидел на игле, а на кумарах вернулся домой, в МСК. Пока проходил реабилитацию у мамы дома, а мою квартиру по договору ещё сдавал в аренду. По телевизору, в реалтайме, наблюдал Майдан и охуевал. Так же охуевал, когда на двощах в 2010 наблюдал с уличных камер видеонаблюдений бешеных киргизов в Киргизии с отвоёванными винтовками, шлемами, СВД, брониками и мусорским ПАЗиками. Было время, были паки лулзов.

С поездкой в Киев повременил и начал работать, доделывать корч. Но уже больше года, как уехал из порашки. Сейчас живу в ЮВА, а именно в Таиланде. Пока занимаюсь вопросом стоматологии, ебу шлюх, ебусь с трапами. Но меня Азия уже заебала в край, а торчать тут ещё достаточно долго придётся в силу медицинских особенностей послеоперационных моментах установки имплантов и ринопластики. Кручу глобус и выбираю страну, а в рашку ни под каким предлогом больше не вернусь. Благо, все юридические вопросы по переоформлению движимого/недвижимого имущества переоформил на родителей во блага избежания малейшего повода возврата в страну бывшего проживания.

По родословной я - хач, второе поколение Москалей. Точнее, метис. По папиной линии чистый татарин, по маминой линии, мой дедушка ликвидатор ЧАЭС, бабка украинка, тоже. Отец моего дедушки, поляк. Теща дедушки, мать моей бабки, француженка, которую, пробабушку, до 2008 ещё выхаживал. Почти 9Х с чём-то лет была. Думаю о наипростейшем перекате в Киев. Но смущает, что у вас ручные гранаты, как семечки. А терракты достаточно успешно проводят в Столице. Как и уничтожения всяких гивь и молорол с прочим ватным мясом.

Если получу паспорт Европейской страны, Украины, мне выдадут вилку автомат и отправят на Восток, сразу? Или ещё успею не стать мясом одной из сторон конфликта?

Я не стану мимокроком, кто получит осколочное, пока стою в пробке, а рядом будет проведён акт террористической операции ВСУ/ФСБ?

Какие плюсы гражданства, от ВНЖ?

25 лет, в армии не служил, в звании рядового, автомат разбираю/собираю закрытыми глазами. Вся родовая из военных, до моего рождения. Продолжать бремя не стал. Имею пасивный доход со сдачи недвиги 1 000$ - 1 500$ в месяц, не считая траты на медицинские нужды. В Азии жить заебался. Климат говно, ну вот реально пиздец после душа ощущать сальное ебало и на дню его мыть по 4 раза. В отличие от друга, когда я его в одном из контекстов спрашивал, мол тип, а ты что, не понимаешь Украинского? На что он мне сказал, а нахуя, яжерусский. Видимо в сосничестве, прям до сознательного возраста, часто слышал украинскую мову. Другово объяснения не имею. Хотя ни мама, ни дедушка с бабкой, не имели ни малейшего намёка на украинское произношение, акцента. Говорили на чистом-русском.

Привлекает в большей степени то, что имея гражданство, можно ездить в другие страны Европы. А в данный период жизни, у меня нету желания ебаться, а уж тем более, возвращаться в рашку для оформления документов туристического характера. Проще говоря, мне действительно, во избежания психологического дискомфорта, изи вкатиться, как в этот тред, так и в Вашу страну, нежели возвращаться в рашку ради Шенгена.

Еда, которую мои друзья японцы, тайванисы, вьетнамцы, был и бразильяниц, но он не друг, а так, знакомый, считали русской, развеивал их мифы и ставил перед фактом, что на самом деле это Original Ukraine food, очень мне нравится. А таискую-азиатскую еду, достаточно быстро перестал есть и начал готовить себе самостоятельно, сразу, как появилась возможность и своя кухня.

Девушки, они действительно прекрасны. Возможно, не исключено, что я соскучился по белому мясу, а местным товаром уже перенасытился в Столице секс-туризма. Хочется завести постоянные отношения, в следствии найти супругу. Ну и тут очень много факторов союза Фаранг-Таика давят на то, что бы максимум тыкать в шлюху/нешлюху и менять на следующую.

https://m.youtube.com/watch?v=Lf6El9jHdGg

Слава Украине.

183 Кб, 632x501
У Харкові не сильно змінились електоральні настрої в порівнянні з виборами 2014 року та місцевими виборами 2015-го. Харків’яни мало будуть обговорювати програми, дії та бекграунд кандидатів на виборах президента чи до Ради.
Харків’яни, на жаль, у переважній більшості будуть обирати емоційно, дивлячись на чергові обіцянки кандидатів на білбордах, по телебаченню та в газетах. Непрямий підкуп виборців буде дуже розповсюджений на виборах до Ради в 2019 році. Менше його буде на президентських виборах.
У Харкові дуже впливає на результат голосування розуміння "наш" та "не наш" кандидат. Це визначається переважною більшістю харків’ян з ключових питань – вектор розвитку України, ставлення до НАТО та ЄС, ставлення до Росії, до війни на Донбасі, історичні та мовні питання.

Как заставить харькочан перестать голосовать за региогальное быдло? Что с этими людьми не так?

52 Кб, 537x465
Привет всем. Через неделю еду к вам. Вот только хз куда.
Для получения Гражданства мне нужна временная прописка в Украине. Сегодня позвонил знакомых узнать сколько это стоит, так же сегодня встречусь со знакомой, что бы узнать сколько это стоит в Харькове (90% получится, поэтому думаю еду туда.) Ну все же на всякий случай попрошу вас ответить на этот вопрос:
Нужна временная прописка на пол года в пох каком городе Украины+к этому нужно, что бы человек меня прописавший сходил со мной в миграционку, что бы подтвердить, что он меня прописал. Сколько это будет стоить или за сколько это согласится сделать местный анон?
Всем добра.

121 Кб, 945x604
Да бля когда уже Уркаина признает карпаторусинов как в гейропках?

98 Кб, 960x640
Возьмут ли на контракт ВСУ в 18 лет? К кому обращаться в военкоме, что говорить на проходной?

1,1 Мб, 3000x2003
Хід конфлікту, сили сторін, втрати, реакцію міжнародних організацій та урядів окремих держав читати тут:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Війна_на_сході_України

Карта бойових дій з посиланнями на події - http://liveuamap.com/uk

Карта обстрілів від МО- http://infolight.org.ua/thememap/karta-obstriliv-ta-boyovyh-diy-u-zoni-ato-second-edition#9.14/47.5802/38.0149

АТО в цих ваших інтернетах:
Гідний ресурс з гідними статьями- http://petrimazepa.com/
Прес-центр АТО- https://www.facebook.com/ato.news

Ютуб 1 (Азов)- https://www.youtube.com/channel/UCewl92lzIMDO8QiAYOQ2d8w
Ютуб 2 (Військове телебачення України)- https://www.youtube.com/user/ctrsTVua
Ютуб 3 (АТО в Україні)- https://www.youtube.com/user/ATOinUkraine
Ютуб 4 (Erich Hartmann)- https://www.youtube.com/user/ErichHartmannCHANEL
Ютуб 5 (Om TV)- https://www.youtube.com/user/OmelchukTV

Донат в ЗСУ та інша волонтерська діяльність:
http://www.peoplesproject.com/
https://www.facebook.com/groups/armia.sos/
http://wings-phoenix.org.ua/
Попередній:https://2ch.hk/ukr/res/624350.html (М)

2 Кб, 74x100
Я – українець, який не любить Україну. Вважаю своїм незаперечним здобутком те, що не є патріотом України. Любити свою державу і мліти від трубного мотиву національного гімна (наголос – на перший склад) – це не моє. Чесно кажучи, я взагалі не можу втямити: як це розумна людина може любити державу, яка не любить її. Я звик до взаємності у почуттях – і саме тому в мене з Україною ніколи нічого не складеться.

Я злий на моїх батьків і на Бога за те, що вони не спитали моєї думки, чи хотів я народитися і жити в цій приреченій країні. Оскільки мене ніхто не запитував тоді – я не дозволю зараз прищеплювати мені любов до нелюбої України. Це тільки обмежені люди придумали любов до Батьківщини. Можна любити маму, можна любити рідну хату, можна любити рідні буряни на рідному городі, можна любити хлопця чи дівчину, можна любити морозиво чи згущонку, можна любити фіолетовий колір – можна любити все, крім абстракцій. Україна, країна – це абстракція. Це штучна надбудова, яка покликана тебе тиснути і тобі навязувати. Тому любити Україну – це займатися самообманом. Ця любов безпредметна. Мені б ніколи навіть у гадку не прийшло любити пологовий будинок, в якому я зявився на світ. То чого б це мені любити Україну? Це ж усього-навсього географічна координата і назва території на політичній мапі світу – не більше.

Я не хотів, не хочу і не буду хотіти жити в цій країні. Я в ній мешкаю через три причини: через безвихідь, через лінь щось кардинально міняти і через нестримне бажання насміхатися з України та українців. Якби я був Богом, я б на такий шикарний чорнозений ландшафт заселив би більш достойну націю.

Для мене Україна – як дощ за вікном. Це як погода. Від неї може боліти голова і крутити в суглобах – але її не зміниш. Бо погода – це обєктивна реальність. Україна для мене – це стан за вікном, це дійсність обабіч мене, яку я не обирав, яку я не формував, але яка мене огортає зусебіч. Моє завдання – при цьому все одно залишатися неторкнутим. У противному разі я стану не людиною, а носієм національності з усіма наслідками й обовязками, які звідси випливають. Люди, які розчинилися в Україні, – нещасні люди. Їх не треба рятувати. Їх рятує те, що вони не здатні підняти свій погляд вище. Вони щасливі відчуттям своєї українськості, а отже, мізерності в загальнопланетарному вимірі. Я – українець лишень за трьома ознаками: за паспортом, за гонінням і за схильністю поїдати своїх співвітчизників.

Мене нервує Україна як явище. Я не вважаю її явищем, тому мені сумно дивитися на колективний самообман моїх співмешканців, які бабраються у трипільських ноцниках і вбачають у них колиску міжгалактичної цивілізації. Я ще не бачив такої закомплексованої нації, яка всіх старовинних письменників-поетів-художників уважає українцями тільки через випадкове місце народження. Я ще не бачив такої невизначеної нації, яка так любить прогинатися і зраджувати собі. В моїх словах нема жодної нотки докоряння – один пофігізм та розважлива констатація. Україна – це не я, інакше я був би збитковим і нещасливим.

Я не вірю в те, що українці здатні мати свою самодостатню державу. Я більше вірю в генетично закладений інстинкт служити. Недарма українці себе називають найбільш гнобленою нацією в світі. Це свята правда. Адже сильних не гноблять. Код раба, помножений на інфантильне християнство, витворив страшного національного покруча, який засирає в центрі Європи величезну площу з найродючішими грунтами для того, аби вічно бідувати. Це не карма, це не історична несправедливість, це не феномен. Це проста закономірність і знак зверху, що ці люди цієї землі не достойні.

Люди, які вболівають за вільну і соборну Україну, – милі й чарівні сліпці. Вони своєю наївною вірою в нездійсненне вкотре доводять, що Україна має право на існування тільки як процес. Україна існує тільки тоді, коли нею марять, коли її виборюють і коли її будують. Тільки-но мрія українця згасає, а шуфля національного будівничого мандрує в стодолу наніч – Україна зникає як явище, як константа. Україна – це аморфна ціль, до якої треба прагнути, але якої не можна досягати. Бо щойно зникає потреба боротися за Україну – зникає й сама Україна. Отже, Україна – це гуманітарний процес. Україні смертельно протипоказана реалізація.

Кожен мій знайомий, який має широкий світогляд і сповідує незашорені підходи до всього навколо – є цікавим завдяки своїй неукраїнськості. Я бачив багато іноземних багатіїв, які є патріотами своїх країн. Але я не бачив жодного українського олігарха, який би був патріотом. В цьому нічого дивного немає, і жиди з москалями тут теж ні до чого. Просто типова українська природа заважає українцеві бути успішним і відкритим до світу. Щоб досягти успіху, треба перестати бути українцем. Бо українець, який закладений глибоко в позасвідомості, змушує кожного бути боязким до начальства, ксенофобним до всього нового-незвіданого, сентиментальним до побутових проявів своєї національності, заздрісним до успіхів ближніх своїх та інертним у навязаних кимось переконаннях. Я пишаюся тим, що все своє життя вичавлюю з себе українця.

Остап Дроздов ©

541 Кб, 596x449
Сап вечерний. Понаехал в столицу, в славный город Куев. Думал тут жизнь намного пизже нежели в граде лавочек и ментов(Харьков), а тут второй месяц нет горячей воды.
Хата съемная бойлер не поставишь, за такую цену разве что за городом снимешь или на левом берегу, так что менять не варик
Подскажите где в Киеве помыться?

35 Кб, 598x368
Через месяц еду в Тернополь в гости к сестре. Загранник российский биометрический, приглашение есть, владение мовой и личным транспортом 0. Я вполне представляю, что это за город, поэтому спрашиваю: не откажут ли мне в магазинах или таксисты за русский, не попытаются напасть?

339 Кб, 1763x704
Як ми знаємо - йде війна, хоча по законодавству це називається АТО. На словах політики розказують як Україна протистоїть російській агресії і нашій країні допомагає весь світ, а на ділі - з цього року підвищили товарообіг з РФ, та ще й заплатили їй чистими 1.58 мільярдів доларів за 8 місяців цього року із-за негативного сальдо. Якби РФ почала готувати здачу Криму і Донбасу, то було б зрозуміло чому відбувається пожвавлення економічних відносин, а на ділі про здачу Криму і мови не йде, навіть навпаки - туди з території РФ добудовують міст. На Донбасі просто заморозили ситуацію початку 2015 року і теж не збираються нічого міняти. Виходить, що Україна просто змирилась з ситуацією і підгодовує агресора. Може світ таки не дуже допомагає Україні?

ЯКЩО ТРЕД ВИДАЛЯЄТЕ, ТО ПИШІТЬ ПРИЧИНУ!

78 Кб, 960x640
Юлія [130] >>
Я решил, что буду голосовать за Тимошенко. За Пецю голосовать не буду, он пидорас. А ты за кого, анон?

214 Кб, 533x800
Собсна аноны, давайте поговорим о нашем (именно украинском) пиве - кто какое пьет, и в каком регионе его можно найти (так как у нас в зависимости от части Украины разные марки и разновидности продаются, что для таких пиволюбов, как я - интересно и увлекательно).

Сам создал тред - сам начинаю. Сейчас живу 50 на 50 в двух городах - Хмельницком и Виннице (из-за работы приходится так), и в этих городах попиваю следующие разновидности:

1) Бердичівське - вполне годное пивко. Особенно лаггер - это вообще топ, не побоюсь слов, что на уровне с немецкими или бельгийскими лаггерами может стать. Также хорошее пшеничне от них.

2) Князь Сангушко - пил и встречал только светлое. Очень крутое, но его минус (и одновременно плюс) - продается в очень ограниченном количестве мест, из-за чего сложно найти, но где найдешь - всегда свежее и вкусное.

3) Опілля - распробовал недавно, весьма специфическое и по каким-то неведомым причинам оно всегда разное на вкус, но те разы, когда везет - превосходит ожидания. Больше всего зашел Корифей и Жигулівське от них

4) Zeman - также сложно найти, но оно крутое, в частности нефільтроване.

5) Львівське Дункель - но его только в ресторанах и барах. По каким-то причинам хер пойми каким его нет в бутылках в магазах и супермаркетах. Нравится тем, что одновременно темное и мягкое-сладковатое.

Также из таких, которые всегда можно в магазах встретить выделю в положительном ключе першу приватну броварню (почти все виды, что у них есть). Абсолютно НЕ признаю такое ссанье, как оболонь, чергинивське, арсенал и рогань.

В общем, делитесь своими предпочтениями, аноны.

642 Кб, 1032x600
Убили Аркашу.
Для меня, регулярно читающего сабжа (бо писал здорово) это удар.
Смерть Бабченко - лишнее доказательство излишней длины рук Кремля. Но опять всё сойдёт с рук.

378 Кб, 1116x1041
СМИ говорят, что с 20 лет, а в конституции указано, что с 18. Хотелось бы узнать кто прав.

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/paran214#n214

Стаття 15. Призовний вік. Призов громадян України на строкову військову службу

1. На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).

Это получается, что сделали призывной возраст как в рашке?

76 Кб, 600x424
Iнститут Свiтової Полiтики чомусь видалив карикатури зі свого сайту
http://web.archive.org/web/20130907033439/iwp.org.ua/caricatures.html
Але їх можна переглянути тут: http://tyzhden.ua/Gallery/89753/

Карикатури були створені відомими українськими художниками: Мариною Туровською, Костянтином Казанчевим, Ігорем Бежуком та Олексієм Кустовським на замовлення Інституту світової політики.

Абсолютна ієрархія. В українських реаліях панує абсолютна ієрархія. Ледве не будь-який начальник вважає себе царем, а свого підлеглого рабом, допоки не потрапляє у кабінет вищого начальника, де вже сам автоматично перетворюється на раба. У багатьох європейських країнах (особливо скандинавських) начальник - це лише старший партнер, а не цар та Бог, до нього можуть звертатись навіть по імені - без почестей, як у нас. Якщо в Україні підлеглий - безправний, то в ЄС трудові відносини жорстко регламентовані відповідним законодавством.