Это копия, сохраненная 4 августа 2022 года.
Скачать тред: только с превью, с превью и прикрепленными файлами.
Второй вариант может долго скачиваться. Файлы будут только в живых или недавно утонувших тредах. Подробнее
Если вам полезен архив М.Двача, пожертвуйте на оплату сервера.
(татаромонгольським зґвалтувашкам та прутнесмокам тут не раді)
Sorry, we don't understand pig squeak. Speak English or Russian here. Thnx.
That's racis.
Привит. Я не розмовляю украиньскую, но сподиваюсь навчитися. Сожалею народитися от комуняк и очутитися в Мордоре. Як думаете в какую цивилизованую краину краше буде переехати?
Прутень = хуй.
Смоктати = сасать.
Татаромонгольські прутнесмоки = люди, котрі смоктали прутень в татаромонголів.
Блять, какой же смешной этот ваш нахрюк всё-таки) Будто Халя из дырэвни на рынке носки продает)) Язык холопов ей богу.
Народ завжди жив під царем російським або не російським то не має значення. Чи є різниця був князь під монголами чи ні? Ніякої немає для народу на колінах. Допоки революціонери не скинули царський трон, народ був на колінах. Тепер йдемо назад плазувати перед багатим баріном.

Згода. Гляджу ўкраінскія фільмы і навіны, усё-ўсё разумею. Хаця сам так окаць не магу.
Навошта гэтае лацінскае Ruthenia ці грэцкае Ρωσία? Толькі Русь, толькі хардкор!
Ja-ja, länge leve Ruotsi!

U mianie naohul zamiest ukrainskaj niejkaja miešanka z rasiejskaja dy poĺskaj vychodzić.
> baĺšynia bielarusaŭ ab hetym nia viedajuć i ličać maskalioŭ bližejšymi da nas
U hetyh uvohule niama krytyčnaha myslienńia, hliadziać pidarašje TB ći inšyja ZMI i translujuć biazhłuzdzicu. Nu dyk ad bałota było b dziŭna čakać inšaha.

>Speak English or Russian here
Is there some rule which disallows using Ukrainian, Belarusian or, uhm, Latvian here?
>>There are no limits, you can post anything that does not breach the Russian law
Using Rusin languages and dialects (Ukrainian, Belarusian, Rusyn, Polesian) does not breach the Russian law, period.
>>85880
>Sorry, we don't understand
Whoa, how can we live with that? Perfectly, I don't care at all
>if you were not 15iq you would read the top post on this board
->
>>There are no limits, you can post anything that does not breach the Russian law
Lol.
It indeed says "please write in English", but doesn't forbid using other languages. Check these threads:
>>72178 (OP)
>>85682 (OP)
>>85726 (OP)
Is that English?
>But it seems that I shouldn't expect such "sophisticated" mental efforts from a cattle.
Mmmm... cełych čatyry słovy padobnyja da łitouskaj. Aficyjnaje pacvierdžannia taho što my bałty.
>культурная лексіка
Г.зн. запазычанні. Картопля з нямецкага kartoffel (якое само перакручанае італьянскае tartufolo, а гэта слова ў сваю чаргу папсаванае лацінскае terrae tūber — "зямны клубень").
З трусікам увогуле песня. Калі разабрацца, то наш Паўлюк Трус і іхні Paulo Coelho амаль цёзкі.
Домашний кролик распространился по Европе (а оттуда и по всему миру) с Иберийского полуострова. Помогли ему в этом римляне, которые, завоевав Испанию, заимствовали у местных племён и название для кролика - cuniculus /куникулус/ (> португальское coelho /коэлю/).
Из латыни это слово вместе с кроликами попало к немцам. Латинское cuniculus напоминало немцам слово künik «король», поэтому при заимствовании в средневерхненемецкий оно несколько трансформировалось и стало звучать как küniklîn /кюниклин/ "маленький король, королёк".
Когда это название переняли чехи и поляки, они его просто перевели: ч. král, п. król (/кроль/, в современном польском - /круль/) "король" > ч. králík, п. królik "кролик", дословно "королёк".
Конечно же, на Польше кролик не остановился и поскакал дальше на восток. В русском языке это слово - заимствование из польского, и связь с королём уже не ощущается. Впервые появляется в памятнике XVII века: "А на томъ островѣ нѣсть никакихъ звѣреи кромѣ кроликовъ да змии".
Вот так кролик стал не только ценным мехом, но и царём зверей.
https://pikabu.ru/story/kak_krolik_korolyom_stal_5322266
Nice. Now you can go away.
Яны рознымі лацінкамі карыстаюцца.
>Maldovy
Гэта відавочна "афіцыйная" лацінка, яна ж "мятровіца", яна ж "аанавіца", яна ж "Інструкцыя па транслітарацыі", рэкамендаваная ААН.
>łitouskaj
А вось гэта "традыцыйная", ад Тарашкевіча яшчэ. Але з памылкай, так, ł цвёрдая, l мяккая.
Dziakuj za tłumačennie.
Jak staviacca śviadomyja da novaj AAN lacinki? Mnie padabajecca, alie litara ĺ zanadta vysokaja. Jana vyšej za ŭsie astatnija litary.
Jany znachodziacca u rasejskim apalityčnym asiarodzi ū sacsetkah, hv jak na ih upłyvoūvać.
>Асабіста я нармальна стаўлюся
Užo pračytaŭ, što novuju lacinku zmahary nie šanujuć. Havorać, jana nie pa kanonie, źmieny nie byli ŭzhodnieny z hramadstvam, i ŭvohulie jaje pryznačeńnie dlia translitaracyi nazvaŭ dlia zamiežnikaŭ.
Интересно, что буквально сто лет назад они нормально могли Л выговаривать.https://www.youtube.com/watch?v=tRaUwgOiAw8
Liachi majuć skivicu niapraviĺnuju.
Homoel, Breast, Slutsk.
>>85876
Це й не дивно. Усього лише 300 років тому ми розмовляли однією мовою (на відміну від московитів) і називалася ця мова - рутенська.
>>85877
Саме тому і Рутенія - так називалися слов'янські землі у складі ВКЛ. Богдан Хмельницький та Франциск Скорина розмовляли однією рутенською мовою і обидва вважали себе русинами ("рутенцями", по державним документам).
Це й не дивно, бо ти навіть не слов'янин, підорашко. Тобі набагато рідніша мова твоїх татарських "хазяєв (тюркське слово)".
То підорашка, що втекла зі свого Мррдору. Але ж, як усім відомо: підораху можна вивезти з Підорахи, а от Підораху з підорахи - ніколи.
>Havorać, jana nie pa kanonie
Ой, канон. Гэты "канон" прыдуманы Тарашкевічам менш за сотню гадоў таму і асабліва нікім ужо не выкарыстоўваўся. Наша ніва і іншыя дарэвалюцыйныя газеты пісалі не зусім па "каноне". Напрыклад, пісалі праз w, а не v.
>źmieny nie byli ŭzhodnieny z hramadstvam
Можна падумаць, выдаўцы Нашай нівы і Тарашкевіч шмат з грамадствам узгаднялі. Проста ўзялі польскую лацінку і паціху спрашчалі. Нашаніўцы спачатку так і пісалі на польскі манер: Nasza niwa. Пасля падглядзелі ў чэхаў з латышамі č, š, ž, ū. Пасля ўжо Тарашкевіч памяняў польскае w на v (здаецца, у 1929). Не бачу прычын не закончыць пачатае і не памяняць l, каб не адрознівалася ад m, n, s і г.д.
>i ŭvohulie jaje pryznačeńnie dlia translitaracyi nazvaŭ dlia zamiežnikaŭ.
Не для іншаземцаў гэта, іншаземцам (акрамя балтаў і некаторых славян) было б прасцей акурат прачытаць і запісаць Koopalauskaya, а не Kupalaŭskaja, і ўж дакладна chah-loo-ski-ntsau, а не čaliuskincaŭ.
Не бачу розніцы. Лацінку ў школах не вучаць у якасці першай сістэмы пісьма, і ты менавіта што транслітаруеш з кірыліцы.
Так што справа густу, насамрэч. Бедаваць з-за польскай эль крэскованэ мне прычыны няма.
>>85932
>a ŭ pšekaŭ jano ŭ u neskładovuju peratvarylaśa
Зноў-такі, гэта ў літаратурнай польскай. У дыялектах дзе-нідзе дагэтуль захоўваецца старое вымаўленне: ł - л, l - ль.
The [w] pronunciation, called wałczenie in Polish, dates back to the 16th century, first appearing among the lower classes. It was considered an uncultured accent until the mid-20th century, when the stigma gradually began to fade. As of the 21st century, [ɫ] can still be used by some speakers of eastern Polish dialects, especially in Belarus and Lithuania, as well as in Polish-Czech and Polish-Slovak contact dialects in southern Poland.[12]
Увогуле, даволі распаўсюджаная з'ява. Тыя ж сербы сваю сталіцу называюць не Белград, а Београд. Такое ператварэнне сустракаецца і ў неславянскіх мовах, так лацінскае bellum ператварылася ў французскае beau (адсюль beautiful), калі цікава, чытай тут:
https://en.wikipedia.org/wiki/L-vocalization
>Havorać, jana nie pa kanonie
Ой, канон. Гэты "канон" прыдуманы Тарашкевічам менш за сотню гадоў таму і асабліва нікім ужо не выкарыстоўваўся. Наша ніва і іншыя дарэвалюцыйныя газеты пісалі не зусім па "каноне". Напрыклад, пісалі праз w, а не v.
>źmieny nie byli ŭzhodnieny z hramadstvam
Можна падумаць, выдаўцы Нашай нівы і Тарашкевіч шмат з грамадствам узгаднялі. Проста ўзялі польскую лацінку і паціху спрашчалі. Нашаніўцы спачатку так і пісалі на польскі манер: Nasza niwa. Пасля падглядзелі ў чэхаў з латышамі č, š, ž, ū. Пасля ўжо Тарашкевіч памяняў польскае w на v (здаецца, у 1929). Не бачу прычын не закончыць пачатае і не памяняць l, каб не адрознівалася ад m, n, s і г.д.
>i ŭvohulie jaje pryznačeńnie dlia translitaracyi nazvaŭ dlia zamiežnikaŭ.
Не для іншаземцаў гэта, іншаземцам (акрамя балтаў і некаторых славян) было б прасцей акурат прачытаць і запісаць Koopalauskaya, а не Kupalaŭskaja, і ўж дакладна chah-loo-ski-ntsau, а не čaliuskincaŭ.
Не бачу розніцы. Лацінку ў школах не вучаць у якасці першай сістэмы пісьма, і ты менавіта што транслітаруеш з кірыліцы.
Так што справа густу, насамрэч. Бедаваць з-за польскай эль крэскованэ мне прычыны няма.
>>85932
>a ŭ pšekaŭ jano ŭ u neskładovuju peratvarylaśa
Зноў-такі, гэта ў літаратурнай польскай. У дыялектах дзе-нідзе дагэтуль захоўваецца старое вымаўленне: ł - л, l - ль.
The [w] pronunciation, called wałczenie in Polish, dates back to the 16th century, first appearing among the lower classes. It was considered an uncultured accent until the mid-20th century, when the stigma gradually began to fade. As of the 21st century, [ɫ] can still be used by some speakers of eastern Polish dialects, especially in Belarus and Lithuania, as well as in Polish-Czech and Polish-Slovak contact dialects in southern Poland.[12]
Увогуле, даволі распаўсюджаная з'ява. Тыя ж сербы сваю сталіцу называюць не Белград, а Београд. Такое ператварэнне сустракаецца і ў неславянскіх мовах, так лацінскае bellum ператварылася ў французскае beau (адсюль beautiful), калі цікава, чытай тут:
https://en.wikipedia.org/wiki/L-vocalization
>Франциск Скорина розмовляли однією рутенською мовою і обидва вважали себе русинами
А Скарына хоць у курсе?
>У своїх творах Зизаній Лаврентій називає українську мову руською або «просты Рꙋскій Діѧлеⷦ҇тъ» (прости рускій діялект)
А Памва Бярында ўвогуле "славенароскій" слоўнічак накатаў.
Так што "Рутэнія" — такі ж недарэчны лацінізм для "Русь", як і грэцызм "Росія".
Іх — арда. А нас — раць! (с) барадаты жарт.
Na samoj spravie jany vymaŭliajuć mienavita voŭk, alie nie majuć litary. Taksama naprakyncy slova pišuć v, a havorać ŭ.
https://forvo.com/word/вовк/#uk
Рутенський = русинський. Самоназва слов'янського народу ВКЛ була русини (а не прикметник "-чиї? -русскіє"), тож і не дивно, що й мова в них "руська". "Рутенською" її просто зручніше називати з історичної перспективи.
Так.
belchan.eu але ён здаецца памёр
Не важна, хто яны па этнасу, важна, чые назвы дайшлі да нашых дзён і распаўсюджваліся па свеце.
Точна памятаю, што ёсць нейкія прыкалюхі паміж фінскай і расейскай мовах, з назвамі другіх у мове першых.
Даеш Грэцыю да Візантыйскую імперыю!

Зараз уже сябруюць. Trimarium iснуе як дамовы аб супрацоўнiцтве ў энэргетыке i гандлю. https://trimarium.pl/en/
Гэта ўсё роўна выглядае як Югаславія на максiмалках. Мне больш падабаецца правераная стагоддзямі iдэя саюза Беларусі, Украіны Польшчы та Прыбалтыкі.
France = Пранцыя
Stefan = Сьцяпан
Federacion = ????
>Польшчы
Може, краще все ж без ляхів? ВКЛ була чудовим місцем рівно до тих пір, поки не стала РПЛ.

>пик
Вось яшче шляпа. Двач, Магнит, Пятёрочка з вами! Завывання русачкоу аб калабаранцкі стяг з іх контррэвалюцыйным калабаранцкім триколорам нікому не цікавыя.

>France = Пранцыя
Гэта не рофл? Ахахахаах
На самай справе мне ад гэтага стала крыху няёмка амаль як ад слова кампутар...

Базаваны ды чырвонапiлюльны маскалiк
łoł nu na łacincy pederacija vyhliadaje pa prystojniej :)
Ад украінцаў таксама бачыў некалькі падобных ЕС-арыентаваных стартапаў пра зялёную энэргію і зэро-вэйст з планамі да 2040 года, але гэта ўсё толькі на паперах паўтары кабанчыка і двух з паловай інвестараў, на жаль.
>>85974
Абы не ўключалі свае імперскія замашкі, але гэта шмат менш верагодна, чым з усходнім суседам. Усё-ж Захад зрабіў з іх за 30 гадоў цывілізаваны народ. Плюс у заходняй Беларусі з Польшчай даўні сімбіёз, тут не адбярэш.

>Плюс у заходняй Беларусі з Польшчай даўні сімбіёз
Тру. Пiкрел кожная кропка гэта месца нараджэння паляка або "паляка" аб якiм ёсць артыкул у вікіпедыі. Наща зямля дала iм больш выбітных асобаў чым мы самі ў сябе маем...
Taraškievič zamacavaŭ apošni standart pierad narkamaŭskaj reformaj, jakaja zmianila pravily dlia zapazyčanych slovaŭ. Pryčym tut Franak?
Пры тым, што сучасны "клясычны правапіс" напісаў Вінцук Вячорка з Саўкам.
Ды і сам Тарашкевіч пісаў "Францыя". Адкрываем "Беларускую граматыку" (выданне 1929), пошукам знаходзім безліч слоў з ф:
>іч, овіч, евіч і інш. азначаюць патомкаў і фаміліі: Марцінкевіч, Міцкевіч, Смоліч, Багдановіч.
>Зьмена формаў дзеяслова ў часе, ліку і асобе называецца спражэньнем.
>УВAГA 1. Ужываюцца і такія формы, як пале, гоне, гавора, падобна да будзе (заместа: паліць, гоніць, гаворыць).
>§ 58. Будучны час мае дзьве формы: простую і зложную.
>Зложная форма складаецца з будучым часам ад быць і неазначальнікам таго слова, што спрагаецца.
>Дзеяпрыметнік у форме цяпер. часу ўжываецца рэдка: чытаць – чытаючы(й), чытаючая, чытаючае.
>Формы на -учы, -ючы, -ачы, -ячы выводзяцца ад 3 асобы множ. ліку: у 1-ым спражэньні канчаюцца на -ўшы, -ючы, у 2-ім на -ачы, -ячы: бяруць, думаюць – бяручы, думаючы; гавораць, стаяць – гаворачы, стоячы.
>5) балазе, годзе, наадзіноцы, потым, улетку, узімку, папацёмку, паасобку, напотым, уваччу, вонках і інш. – формы месн. склону.
>Cклады, штo пepад нацicкам, лiчацца cпpава налeва ад нацicкy y такiм паpадкy, як паказваe cтpэлка i цыфpы над cкладамi:
>Заданьнe. Пададзeныя cлoвы pазьдзялiцe на cклады, паcтаўцe нацicк i цыфpамi азначцe паpадак cкладoў пepад нацicкам
>чyваць i пiшацца: бocкi, фpанцycкi...
>У гаpoдчыкy pаcтyць кpаcкi. Hа лад пэpciдзкi ткyць яны. Фpанцycкая мoва багатая. He пазьнeцecя ў шкoлy!
>Tpэба заўважыць, штo фopмы нашoў, знашoў, зашoў, пpышoў, вышаў yжываюцца замecта найшoў, зайшoў i г. д.
>Aпpача cлoў здаўныx-даўна абeлаpyшчаныx – Пiлiп, Язэп, xyнт, каxля, xваля, Xама, Xвeдаp...– чyжазeмны гyк ф пepадаeцца пpаз ф: фopма, фpoнт, манiфэcт, фамiлiя, фабpыка, Францыя i г. д.
Заўважу, што ў Тарашкевіча тая яшчэ трасяначка.
>apošni standart pierad narkamaŭskaj reformaj, jakaja zmianila pravily dlia zapazyčanych slovaŭ
Насамрэч не. У 1926 на акадэмічнай канферэнцыі ў Менску быў створаны правапіс, з якім Тарашкевіч не згадзіўся. Цытую ўсю тую ж "Граматыку" 1929-га:
Аўтар “Бел. грам. для школ” сам цяпер бачыць дужа выразна цэлую чараду яшчэ спрэчных пытаньняў (у аканьнi, у правапiсе чужаземных слоў i iнш...), бачыць патрэбу i магчымасьць спрашчэньня правапiсу, але не бярэцца праводзiць якiя-колечы паважнейшыя зьмены такiм iндывiдуальна-партызанскiм спосабам, накiдаючы свой праект праз школьны падручнiк. Гэта павяло-б толькi да шкоднага хаосу.
Рэформа правапiсу, калi мае быць праведзена, мусiць быць праведзена ў цэласьцi ды ў сувязi з рэформай пiсьма i пераглядам граматычных формаў (морфолёгiя).
Адпаведныя праекты павiнны быць апрацаванымi паасобнымi адзiнкамi, але прайсцi праз публiчнае сiта грамадскай i навуковай крытыкi перш, чым маюць быць уведзенымi ў жыцьцё аўторытэтам культурных устаноў. Бо тутака пасьпех, запраўды, можы быць людзём на сьмех.
Горш за тое: непавязаныя, паасобныя зьмены “на лепшае” могуць заграмазьдзiць i загарадзiць дарогу да запраўды добрай рэформы.
Дзеля гэтага аўтар устрымаўся ад увядзеньня i тых зьмен, якiя прыняла “Акадэмiчная Конфэрэнцыя па рэформе правапiсу i азбукi”, склiканая Iнстытутам Беларускае Культуры 14 лiстапада 1926 г. ў Менску.
Ёсьць над чым падумаць i папрацаваць, дык можна i трэба пачакаць, высьцярагаючыся, каб лепшыя новыя дэталi, не псавалi больш-менш неблагога цэлага, якое ўжо iснуе.
Так што "тарашкевіца" ўжо з 1926 існуе паралельна з "афіцыйным" правапісам.
А якія правілы для запазычаных слоў змянілі ў 1933?
![Screenshot 2021-07-23 at 01-11-28 Jakaja L padabajecca Ł ci[...].png](https://2ch.life/int/thumb/85781/16269920680320s.jpg)
Adnak, vyhliadaje palityzavanym. Pakuĺ ja nie paznačyŭ dzie kliasyčny, a dzie aficyjny varyjanty, halasavali 50/50.
https://youtu.be/RtWo3sq_RfQ
Кизяк уже выдавил, блядорус канадский?
Ты действительно считаешь, что шуфлядка - это украинское/беларуское слово?
Schublade (deu), schubsen - пихать, толкать, laden - загружать
https://youtu.be/qwgQNtPXDH8
Symbalism ci amerakanskaja tradycyja?

Jana patanula.
староукраинский и старобелорусский были гораздо ближе к современному русскому. Затем, несмотря на воссоединение с Россией, каким-то образом "литературный" украинский и белорусский стали отличаться сильнее и за счёт лексикона, и за счёт грамматики.
Украина не признает русинов народом кстати, в отлчие от стран ЕС
Tak, sapraŭdy staražytnaja rasiejskaja byla bližej da sučasnaj bielaruskaj, alie čamuści rasiejcy pačali zvać hrošy (grosus denarius) jak dengi (tenge?).
pios -> sabaka (ciurk.)
kot -> kissa (fin.)

>staražytnaja rasiejskaja byla bližej da sučasnaj bielaruskaj
пруф ?
>кот, собака
совсем стекломоя объебенилась, пидарашка ? Киса это от слова кись-кись. А собака это индоевропейская основа и об этом даже в википедии написано.
Тюркских заимствований в русском и украинском много из-за орды и контактов с тюркскими народами черноморья и кавказа, в основном это технологические заимствования, как и из немецкого/голландского. Хотя в русском и украинском тюркизмы есть и в скрепных словах, то есть словах, описывающих скрепы общества. Напрмер, козак, богатырь, хозяин, майдан. Но украинский и белорусский ко всему этому страшно замусорены, естественным или искусственным образом, полонизмами и бытовыми германизмами через польский.

>staražytnaja rasiejskaja byla bližej da sučasnaj bielaruskaj
пруф ?
>кот, собака
совсем стекломоя объебенилась, пидарашка ? Киса это от слова кись-кись. А собака это индоевропейская основа и об этом даже в википедии написано.
Тюркских заимствований в русском и украинском много из-за орды и контактов с тюркскими народами черноморья и кавказа, в основном это технологические заимствования, как и из немецкого/голландского. Хотя в русском и украинском тюркизмы есть и в скрепных словах, то есть словах, описывающих скрепы общества. Напрмер, козак, богатырь, хозяин, майдан. Но украинский и белорусский ко всему этому страшно замусорены, естественным или искусственным образом, полонизмами и бытовыми германизмами через польский.

Jazyk heta častka ciela ŭ bielaruskaj, taksama tongue u anhieĺskaj, liežuvis u liatuviskaj, zunge u niamieckaj.
BY jazyk, mova
EN tongue, language
DE Zunge, Sprache
LT liežuvis, kalba
UA язик, мова
RU язык, языка?
Pidariuk-pidariuk

>староукраинский и старобелорусский были гораздо ближе к современному русскому
Вельмі спрэчнае сцверджанне.
7. Не маеть никто ни за кого терпети, але кождый сам за себе
Тэж ни о чий-колве вчинок жадный иный не маеть каран быти и сказывайн, толко тот, который винен. А веджо завжды врад хрестьянского права заховываючи, судом не поконавши, не маеть быти каран, то ест ани жона за выступ мужа своего, ани отец за выступ сына, ани сын за отца, также и ни жадный прирожоный, ани слуга за пана.
9. Всих у Великом князьстве Литовском одным правом сужоно быти маеть
Тэж хочем и вставляем, и вечными часы маеть быти ховано, иж вси подданые наши, так вбогие, яко и богатые, которого раду колве або стану были бы, ровно а одностайным тым писаным правом мають сужоны быти.
(Статут 1529, цытуецца па: https://pravo.by/pravovaya-informatsiya/pomniki-gistoryi-prava-belarusi/kanstytutsyynae-prava-belarusi/statuty-vyalikaga-knyastva-lito-skaga/statut-1529-goda/ )
>>86455
>Tak, sapraŭdy staražytnaja rasiejskaja byla bližej da sučasnaj bielaruskaj
Таксама спрэчнае сцверджанне.
Словѣномъ бо живущимъ кресщеным и княземъ ихъ, Ростиславъ, и Святополкъ и Коцелъ[80] послаша къ цесарю Михаилу, глаголюще: «Земля наша крѣщена, и нѣсть в нас учитель, иже бы нас училъ и казалъ, и протолоковалъ святыя книгы. Не разумѣемъ бо ни грѣчькому языку, ни латиньскому — оны бо ны инако учать, а друзии — инако, тѣмьже не разумѣем книжнаго разума, ни силы ихъ. А послете ны учителя, иже могуть ны сказати книжная словеса и разумъ ихъ».
...
Въ лѣто 6501. Иде Володимиръ на Хорваты.[285] Пришедшю же ему с войны хорватьской, и се печенѣзѣ придоша по оной сторонѣ от Сулы, Володимеръ же поиде противу имъ. И усрѣтѣ я на Трубеши на броду, кдѣ нынѣ Переяславль. И ста Володимеръ на сей странѣ, а печенѣзѣ на оной, и не смѣяху си на ону сторону, и они на сю сторону. И приѣха князь печенѣскый к рѣцѣ, и возва Володимира и рече ему: «Пусти ты свой мужь, а я свой, да ся борета. Да аще твой мужь ударить моимъ, да не воюемься за три лѣта
...
И се слышавъ, Глѣбъ вьспи велми сь слезами и плачася по отци, паче же и по братѣ, и нача молитися со слезами, глаголя: «Увы мнѣ, Господи! Луче бы мнѣ умрети с братомь, нежели жити вь свѣтѣ семь. Аще бо быхъ, брате, видилъ лице твое ангелское, умерлъ быхъ с тобою. Нынѣ же что ради остахъ азъ единъ? Кде суть словеса твоя, яже глаголаше ко мнѣ, брате мой любимый? Нынѣ уже не услышю тихаго твоего наказания.
(ПВЛ, цытуецца па: http://lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=4869 )
Відавочна, што тут некаторыя рысы ёсць, якія ў прынцыпе зніклі ва ўсходнеславянскіх мовах, але захаваліся ў іншых — славенскай ці польскай, напрыклад.
Цюркізмы ёсць і ва ўкраінскай (майдан), і ў беларускай (кілім).
"Сабака" ёсць і ў беларускай. Паходжанне слова цмянае, але не абавязкова цюркскае, мо і іранскае (прыкладаю скрыншот з Этымалагічнага слоўніка). І што?
"Грошы", "деньги" — таксама культурная лексіка, яе ў падобных сра дыскусіях разглядаць — маветон.
>>86456
>украинский и белорусский ко всему этому страшно замусорены, естественным или искусственным образом, полонизмами и бытовыми германизмами через польский.
Цікава-цікава, адразу бачна аб'ектыўнага, бесстаронняга даследчыка.
Ну-ка патлумач, чаму цюркізмы ў рускай — гэта натуральна і арганічна, а паланізмы ў беларускай — штучнае засмечванне.
>>86473
Тое ж, што і ў рускай. Адразу бачна спрактыкаванага лінгвіста ў чалавеку, які не пазнаў усходнеславянскую форму царкоўнаславянскага слова срам.
https://ru.wiktionary.org/wiki/сором#сором

>староукраинский и старобелорусский были гораздо ближе к современному русскому
Вельмі спрэчнае сцверджанне.
7. Не маеть никто ни за кого терпети, але кождый сам за себе
Тэж ни о чий-колве вчинок жадный иный не маеть каран быти и сказывайн, толко тот, который винен. А веджо завжды врад хрестьянского права заховываючи, судом не поконавши, не маеть быти каран, то ест ани жона за выступ мужа своего, ани отец за выступ сына, ани сын за отца, также и ни жадный прирожоный, ани слуга за пана.
9. Всих у Великом князьстве Литовском одным правом сужоно быти маеть
Тэж хочем и вставляем, и вечными часы маеть быти ховано, иж вси подданые наши, так вбогие, яко и богатые, которого раду колве або стану были бы, ровно а одностайным тым писаным правом мають сужоны быти.
(Статут 1529, цытуецца па: https://pravo.by/pravovaya-informatsiya/pomniki-gistoryi-prava-belarusi/kanstytutsyynae-prava-belarusi/statuty-vyalikaga-knyastva-lito-skaga/statut-1529-goda/ )
>>86455
>Tak, sapraŭdy staražytnaja rasiejskaja byla bližej da sučasnaj bielaruskaj
Таксама спрэчнае сцверджанне.
Словѣномъ бо живущимъ кресщеным и княземъ ихъ, Ростиславъ, и Святополкъ и Коцелъ[80] послаша къ цесарю Михаилу, глаголюще: «Земля наша крѣщена, и нѣсть в нас учитель, иже бы нас училъ и казалъ, и протолоковалъ святыя книгы. Не разумѣемъ бо ни грѣчькому языку, ни латиньскому — оны бо ны инако учать, а друзии — инако, тѣмьже не разумѣем книжнаго разума, ни силы ихъ. А послете ны учителя, иже могуть ны сказати книжная словеса и разумъ ихъ».
...
Въ лѣто 6501. Иде Володимиръ на Хорваты.[285] Пришедшю же ему с войны хорватьской, и се печенѣзѣ придоша по оной сторонѣ от Сулы, Володимеръ же поиде противу имъ. И усрѣтѣ я на Трубеши на броду, кдѣ нынѣ Переяславль. И ста Володимеръ на сей странѣ, а печенѣзѣ на оной, и не смѣяху си на ону сторону, и они на сю сторону. И приѣха князь печенѣскый к рѣцѣ, и возва Володимира и рече ему: «Пусти ты свой мужь, а я свой, да ся борета. Да аще твой мужь ударить моимъ, да не воюемься за три лѣта
...
И се слышавъ, Глѣбъ вьспи велми сь слезами и плачася по отци, паче же и по братѣ, и нача молитися со слезами, глаголя: «Увы мнѣ, Господи! Луче бы мнѣ умрети с братомь, нежели жити вь свѣтѣ семь. Аще бо быхъ, брате, видилъ лице твое ангелское, умерлъ быхъ с тобою. Нынѣ же что ради остахъ азъ единъ? Кде суть словеса твоя, яже глаголаше ко мнѣ, брате мой любимый? Нынѣ уже не услышю тихаго твоего наказания.
(ПВЛ, цытуецца па: http://lib.pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=4869 )
Відавочна, што тут некаторыя рысы ёсць, якія ў прынцыпе зніклі ва ўсходнеславянскіх мовах, але захаваліся ў іншых — славенскай ці польскай, напрыклад.
Цюркізмы ёсць і ва ўкраінскай (майдан), і ў беларускай (кілім).
"Сабака" ёсць і ў беларускай. Паходжанне слова цмянае, але не абавязкова цюркскае, мо і іранскае (прыкладаю скрыншот з Этымалагічнага слоўніка). І што?
"Грошы", "деньги" — таксама культурная лексіка, яе ў падобных сра дыскусіях разглядаць — маветон.
>>86456
>украинский и белорусский ко всему этому страшно замусорены, естественным или искусственным образом, полонизмами и бытовыми германизмами через польский.
Цікава-цікава, адразу бачна аб'ектыўнага, бесстаронняга даследчыка.
Ну-ка патлумач, чаму цюркізмы ў рускай — гэта натуральна і арганічна, а паланізмы ў беларускай — штучнае засмечванне.
>>86473
Тое ж, што і ў рускай. Адразу бачна спрактыкаванага лінгвіста ў чалавеку, які не пазнаў усходнеславянскую форму царкоўнаславянскага слова срам.
https://ru.wiktionary.org/wiki/сором#сором
на то что все древнеукраинские и древнебелорусские записи похожи на русский есть контраргументы, что это на самом деле староболгарский и на нём писали как на латыни, а говорили в быту на своих языках, затем московиты, за неимением собственного язык и для русификации завоеваных племён севера и волги решили форсить его в качестве языка, таким образом языковая общность тогдашней Московии-современной России получилась отличной от Руси.
Но если брать тексты более поздние, когда образованных людей стало уже довольного много среди знати и не только и они начали многи писать, то видно, что язык тоже более близок с русским, чем современный литературный украинский и белорусский
ПИСЬМА ИВАНА МАЗЕПЫ К МОТРЕ КОЧУБЕЙ
(1704)
1
Мое серденко, мой квете рожаной! Сердечне на тое болею, шо недалеко од мене едешь, а я не могу очиц твоих и личка беленкого видети. Через сее писмечко кланяюся и все члонки целую любезно.
2
Мое серденко! Зажурилемся, почувши от девки такое слово, же Ваша Милость за зле на мене маеш, иже Вашу Милость при собе не задержалем, але одослал до дому. Уваж сама, щоб с того виросло.
Першая: щоб твои родичи по всем свете розголосили, же взяв у нас дочку у ноче кгвалтом и держит у себе место наложнице.
Другая причина, же державши Вашу Милость у себе, я бым не могл жадною мерою витримати, да и Ваша Милость так же: муселибисмо из собою житии так, як малженство кажет, а потом пришло бы неблагословение од Церкви и клятва, жебы нам с собою не житии. Где ж бы я на тот час поддел. И мне б же чрез тое Вашу Милость жаль, щоб есь на потом на мене не плакала.
3
Мое сердечнее коханье!
Прошу, и велце прошу, рачь зо мною обачитися для устной розмови. Коли мене любиш, не споминай же! Спомни свои слова, же любить обецала, на що ж мине и рученку беленкую дала.
И повторе и постокротне прошу, назначи хочь на одну минутку, коли маемо з собою видетися для общаго добра нашего, на которое сама ж преже сего соизволила есь была; а нем тое будет, пришли намисто з шии своей, прошу.
4
Мое сердечко!
Уже ти мене изсушила красным своим личком и своими обетницами.
Посилаю тепер до Вашой Милости Мелашку, щоб о всем розмовилася з Вашей Милостью. Не стережися ей не в чем, бо есть верная Вашей Милости и мине во всем.
Прошу и велце, за нужки Вашу Милость, мое серденко, облапивши, прошу, не одкладай своей обетници! [262]
5
Мое серце коханое!
Сама знаеш, як я сердечне шалене люблю Вашу Милость. Еще некого на свете не любив так. Мое б тое щастье и радость, щоб нехай ехала, да жила у мене; тилко ж я уважив, який конец с того может бути, а звлаща при такой злости и заедлости твоих родичов. Прошу, моя любенко, не одменяйся не в чом, яко юж не поеднокрот слово свое и рученку дала есь, а я взаемне, поки жив буду, тебе не забуду.
6
Мое серденко!
Не маючи ведомости о повоженью Вашой Милости, чи вже перестали Вашу Милость мучити и катовати, теперь теды одъежаючи на тыждень на певние местца, посилаю Вашей Милости одъездного через Карла, которое прошу завдячне принятии, а мене в неотменной любве своей ховати!
7
Мое серденко!
Тяжко болею на тое, що сам не могу з Вашей Милостью обширнее поговорити, що за отраду Вашей Милости в теперешнем фрасунку учинити. Чого Вашей Милости по мне потребует, скажи все сий девце. В остатку, коли они, проклятии твои, тебе цураются, иди в монастир, а я знатиму, що на той час з Вашей Милостью чиныти. Чого потреба, и повторне пишу, ознайми мине Ваша Милость!
8
Моя сердечнее коханая!
Тяжко зафрасовалемся, почувши, же тая катувка не перестает Вашу Милость мучити, яко и вчора тое учинила. Я сам не знаю, що з нею, гадиною, чинити. То моя беда, що з Вашей Милостью слушнаго не мам часу о всем переговорити. Болш од жалю не могу писати, тилко тое якож колвек станеться, я, поки жив буду, тебе сердечнее любити и зичити всего добра не перестану, и повторе пишу, не перестану, на злость моим и твоим ворогам.
9
Моя сердечнее коханая!
Вижу, же Ваша Милость во всем одменилася своею любовию прежнию ку мине. Як собе знаеш; воля твоя, чини що хочешь! Будеш на потум того жаловати. Припомни тилко слова свои, под клятвою мне дание на тот час, коли выходила есь з [263]покою мурованного од мене, коли далем тобе перстень дияментовий, над которий найлепшого, найдорогшого у себе не маю, же «хочь сяк, хочь так будет, а любовь межи нами не одменится».
10
Мое серденко!
Бодай того Бог з душею розлучив, хто нас розлучает! Знав бы я, як над ворогами помститися, тилко ти мине руки звязала. И з великою сердечною тескницею жду от Вашей Милости ведомости, а в яком деле, сама добре знаеш; прошу теды велце учини мне скорий ответ на сее мое писанье, мое серденко!
11
Моя сердечнее коханая, наймильшая, найлюбезнейшая Мотроненько!
Вперед смерти на себе сподевався, неж такой в серцу вашом одмени. Спомни тилко на свои слова, спомни на свою присягу, спомни на свои рученки, которие мине не поединократ давала, же мене, хочь будеш за мною, хочь не будеш, до смерти любити обедала.
Спомни на остаток любезную нашу беседу, коли есь бувала у мене на покою: «Нехай Бог неправдиваго карает, а я, хочь любишь, хочь не любиш мене, до смерти тебе, подлуг слова свого, любити и сердечнее кохати не перестану, на злость моим ворогам». Прошу, и велце, мое серденко, яким колвек способом обачься зо мною, що маю с Вашой Милостью далей чинити; бою ж болш не буду ворогам своим терпети, конечне одомщение учиню, а якое, сама обачиш.
Щаслившии мои писма, що в рученках твоих бувают, нежели мои бедние очи, що тебе не оглядают.
12
Моя сердечне коханая Мотренько!
Поклон мой отдаю Вашей Милости, мое серденко, а при поклоне посилаю Вашей Милости гостинца, книжечку и обручик дияментовий прошу тое завдячне принятии, а мене в любве своей неотменно ховати, нем дасть Бог з лепшим привитаю. За Тим целую уста коралевии, ручки беленкие и все члонки телця твого беленкого, моя любенко коханая!
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Ukraine/XVIII/1700-1720/Mazepa/mazepa_i_motra_1704.htm
на то что все древнеукраинские и древнебелорусские записи похожи на русский есть контраргументы, что это на самом деле староболгарский и на нём писали как на латыни, а говорили в быту на своих языках, затем московиты, за неимением собственного язык и для русификации завоеваных племён севера и волги решили форсить его в качестве языка, таким образом языковая общность тогдашней Московии-современной России получилась отличной от Руси.
Но если брать тексты более поздние, когда образованных людей стало уже довольного много среди знати и не только и они начали многи писать, то видно, что язык тоже более близок с русским, чем современный литературный украинский и белорусский
ПИСЬМА ИВАНА МАЗЕПЫ К МОТРЕ КОЧУБЕЙ
(1704)
1
Мое серденко, мой квете рожаной! Сердечне на тое болею, шо недалеко од мене едешь, а я не могу очиц твоих и личка беленкого видети. Через сее писмечко кланяюся и все члонки целую любезно.
2
Мое серденко! Зажурилемся, почувши от девки такое слово, же Ваша Милость за зле на мене маеш, иже Вашу Милость при собе не задержалем, але одослал до дому. Уваж сама, щоб с того виросло.
Першая: щоб твои родичи по всем свете розголосили, же взяв у нас дочку у ноче кгвалтом и держит у себе место наложнице.
Другая причина, же державши Вашу Милость у себе, я бым не могл жадною мерою витримати, да и Ваша Милость так же: муселибисмо из собою житии так, як малженство кажет, а потом пришло бы неблагословение од Церкви и клятва, жебы нам с собою не житии. Где ж бы я на тот час поддел. И мне б же чрез тое Вашу Милость жаль, щоб есь на потом на мене не плакала.
3
Мое сердечнее коханье!
Прошу, и велце прошу, рачь зо мною обачитися для устной розмови. Коли мене любиш, не споминай же! Спомни свои слова, же любить обецала, на що ж мине и рученку беленкую дала.
И повторе и постокротне прошу, назначи хочь на одну минутку, коли маемо з собою видетися для общаго добра нашего, на которое сама ж преже сего соизволила есь была; а нем тое будет, пришли намисто з шии своей, прошу.
4
Мое сердечко!
Уже ти мене изсушила красным своим личком и своими обетницами.
Посилаю тепер до Вашой Милости Мелашку, щоб о всем розмовилася з Вашей Милостью. Не стережися ей не в чем, бо есть верная Вашей Милости и мине во всем.
Прошу и велце, за нужки Вашу Милость, мое серденко, облапивши, прошу, не одкладай своей обетници! [262]
5
Мое серце коханое!
Сама знаеш, як я сердечне шалене люблю Вашу Милость. Еще некого на свете не любив так. Мое б тое щастье и радость, щоб нехай ехала, да жила у мене; тилко ж я уважив, який конец с того может бути, а звлаща при такой злости и заедлости твоих родичов. Прошу, моя любенко, не одменяйся не в чом, яко юж не поеднокрот слово свое и рученку дала есь, а я взаемне, поки жив буду, тебе не забуду.
6
Мое серденко!
Не маючи ведомости о повоженью Вашой Милости, чи вже перестали Вашу Милость мучити и катовати, теперь теды одъежаючи на тыждень на певние местца, посилаю Вашей Милости одъездного через Карла, которое прошу завдячне принятии, а мене в неотменной любве своей ховати!
7
Мое серденко!
Тяжко болею на тое, що сам не могу з Вашей Милостью обширнее поговорити, що за отраду Вашей Милости в теперешнем фрасунку учинити. Чого Вашей Милости по мне потребует, скажи все сий девце. В остатку, коли они, проклятии твои, тебе цураются, иди в монастир, а я знатиму, що на той час з Вашей Милостью чиныти. Чого потреба, и повторне пишу, ознайми мине Ваша Милость!
8
Моя сердечнее коханая!
Тяжко зафрасовалемся, почувши, же тая катувка не перестает Вашу Милость мучити, яко и вчора тое учинила. Я сам не знаю, що з нею, гадиною, чинити. То моя беда, що з Вашей Милостью слушнаго не мам часу о всем переговорити. Болш од жалю не могу писати, тилко тое якож колвек станеться, я, поки жив буду, тебе сердечнее любити и зичити всего добра не перестану, и повторе пишу, не перестану, на злость моим и твоим ворогам.
9
Моя сердечнее коханая!
Вижу, же Ваша Милость во всем одменилася своею любовию прежнию ку мине. Як собе знаеш; воля твоя, чини що хочешь! Будеш на потум того жаловати. Припомни тилко слова свои, под клятвою мне дание на тот час, коли выходила есь з [263]покою мурованного од мене, коли далем тобе перстень дияментовий, над которий найлепшого, найдорогшого у себе не маю, же «хочь сяк, хочь так будет, а любовь межи нами не одменится».
10
Мое серденко!
Бодай того Бог з душею розлучив, хто нас розлучает! Знав бы я, як над ворогами помститися, тилко ти мине руки звязала. И з великою сердечною тескницею жду от Вашей Милости ведомости, а в яком деле, сама добре знаеш; прошу теды велце учини мне скорий ответ на сее мое писанье, мое серденко!
11
Моя сердечнее коханая, наймильшая, найлюбезнейшая Мотроненько!
Вперед смерти на себе сподевався, неж такой в серцу вашом одмени. Спомни тилко на свои слова, спомни на свою присягу, спомни на свои рученки, которие мине не поединократ давала, же мене, хочь будеш за мною, хочь не будеш, до смерти любити обедала.
Спомни на остаток любезную нашу беседу, коли есь бувала у мене на покою: «Нехай Бог неправдиваго карает, а я, хочь любишь, хочь не любиш мене, до смерти тебе, подлуг слова свого, любити и сердечнее кохати не перестану, на злость моим ворогам». Прошу, и велце, мое серденко, яким колвек способом обачься зо мною, що маю с Вашой Милостью далей чинити; бою ж болш не буду ворогам своим терпети, конечне одомщение учиню, а якое, сама обачиш.
Щаслившии мои писма, що в рученках твоих бувают, нежели мои бедние очи, що тебе не оглядают.
12
Моя сердечне коханая Мотренько!
Поклон мой отдаю Вашей Милости, мое серденко, а при поклоне посилаю Вашей Милости гостинца, книжечку и обручик дияментовий прошу тое завдячне принятии, а мене в любве своей неотменно ховати, нем дасть Бог з лепшим привитаю. За Тим целую уста коралевии, ручки беленкие и все члонки телця твого беленкого, моя любенко коханая!
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Ukraine/XVIII/1700-1720/Mazepa/mazepa_i_motra_1704.htm

>на то что все древнеукраинские и древнебелорусские записи похожи на русский есть контраргументы, что это на самом деле староболгарский и на нём писали как на латыни, а говорили в быту на своих языках
Гэта справядліва, калі браць адну-дзве крыніцы, а не ўсе тэксты. Тэксты Скарыны адрозніваюцца ад тэкстаў Статутаў: Скарына відавочна арыентаваўся на царкоўнаславянскі ізвод, тэксты Статутаў — на выпрацаваны канцылярыт чыноўнікаў ВКЛРіЖ. Таму колькасць і якасць элементаў "простай мовы" ў Скарыны і ў Статутах адрозніваецца. Са Скарыны можна наторгаць цытат, дзе ягоная мова будзе выглядаць вельмі падобнай да сучаснай літаратурнай рускай. Са Статутаў — не атрымаецца.
Так, "простая мова" ў пісьмовых крыніцах з'яўляецца даволі позна, разрыў паміж кніжнай традыцыяй і жывымі дыялектамі быў дастаткова моцным. Інакш бы Зізанію з Бярындам не прыйшлося складаць слоўнікі з "славенскаго языка" на "просту руску мову", і гэтая "проста руска мова" лексічна амаль не адрозніваецца ад сучасных украінскай і беларускай.
>что язык тоже более близок с русским, чем современный литературный украинский и белорусский
Тут той жа аргумент "кніжная мова адрозніваецца ад побытавай" дзейнічае. Не ведаю, як там у хахлоў, а ў беларусаў у 1704 акурат была сітуацыя, калі кірыліцай ужо пісалі адныя толькі царкоўныя кніжкі (ізводам, вясціма), а лацінкай пісалі ўжо толькі па-польску.
Магчыма, прыведзены табой тэкст далекаваты ад роднай гаворкі Мазепы, а родная гаворка Мазепы далекаватая ад гаворкі ягоных прыгонных сялян. Да таго ж ён напэўна не перадае ўсе фанетычныя асаблівасці.
І сумняваюся, што "зажурылэмся, почуўшы от деўкі такое слово" бліжэй да літаратурнай рускай, чым да ўкраінскай. Хаця гэта, канешне, вельмі суб'ектыўна.
>Но если брать тексты более поздние
Возьмем тэкст яшчэ больш позні, які дакладна перадае гаворку простых людзей. Гэта п'еса Каэтана Марашэўскага, напісаная не пазней за 1787 год: http://feb-web.ru/feb/izvest/1911/03/113-248.htm (тэкст Марашэўскага пачынаецца з 279 старонкі).
З папраўкай на графіку — амаль чысцюткая літаратурная беларуская мова.
Сумняваюся, што такая мова за 83 гады магла ўзнікнуць з "больш падобнай да літаратурнай рускай, чым беларускай" гаворкі і пасля "закансервавацца" ажно да нашага часу (асабліва ва ўмовах адсутнасці літаратурнай традыцыі і адукацыі).

>на то что все древнеукраинские и древнебелорусские записи похожи на русский есть контраргументы, что это на самом деле староболгарский и на нём писали как на латыни, а говорили в быту на своих языках
Гэта справядліва, калі браць адну-дзве крыніцы, а не ўсе тэксты. Тэксты Скарыны адрозніваюцца ад тэкстаў Статутаў: Скарына відавочна арыентаваўся на царкоўнаславянскі ізвод, тэксты Статутаў — на выпрацаваны канцылярыт чыноўнікаў ВКЛРіЖ. Таму колькасць і якасць элементаў "простай мовы" ў Скарыны і ў Статутах адрозніваецца. Са Скарыны можна наторгаць цытат, дзе ягоная мова будзе выглядаць вельмі падобнай да сучаснай літаратурнай рускай. Са Статутаў — не атрымаецца.
Так, "простая мова" ў пісьмовых крыніцах з'яўляецца даволі позна, разрыў паміж кніжнай традыцыяй і жывымі дыялектамі быў дастаткова моцным. Інакш бы Зізанію з Бярындам не прыйшлося складаць слоўнікі з "славенскаго языка" на "просту руску мову", і гэтая "проста руска мова" лексічна амаль не адрозніваецца ад сучасных украінскай і беларускай.
>что язык тоже более близок с русским, чем современный литературный украинский и белорусский
Тут той жа аргумент "кніжная мова адрозніваецца ад побытавай" дзейнічае. Не ведаю, як там у хахлоў, а ў беларусаў у 1704 акурат была сітуацыя, калі кірыліцай ужо пісалі адныя толькі царкоўныя кніжкі (ізводам, вясціма), а лацінкай пісалі ўжо толькі па-польску.
Магчыма, прыведзены табой тэкст далекаваты ад роднай гаворкі Мазепы, а родная гаворка Мазепы далекаватая ад гаворкі ягоных прыгонных сялян. Да таго ж ён напэўна не перадае ўсе фанетычныя асаблівасці.
І сумняваюся, што "зажурылэмся, почуўшы от деўкі такое слово" бліжэй да літаратурнай рускай, чым да ўкраінскай. Хаця гэта, канешне, вельмі суб'ектыўна.
>Но если брать тексты более поздние
Возьмем тэкст яшчэ больш позні, які дакладна перадае гаворку простых людзей. Гэта п'еса Каэтана Марашэўскага, напісаная не пазней за 1787 год: http://feb-web.ru/feb/izvest/1911/03/113-248.htm (тэкст Марашэўскага пачынаецца з 279 старонкі).
З папраўкай на графіку — амаль чысцюткая літаратурная беларуская мова.
Сумняваюся, што такая мова за 83 гады магла ўзнікнуць з "больш падобнай да літаратурнай рускай, чым беларускай" гаворкі і пасля "закансервавацца" ажно да нашага часу (асабліва ва ўмовах адсутнасці літаратурнай традыцыі і адукацыі).
> Са Скарыны можна наторгаць цытат, дзе ягоная мова будзе выглядаць вельмі падобнай да сучаснай літаратурнай рускай. Са Статутаў — не атрымаецца.
наприклад ? Статут имхо как раз похож на русский, хоть и довольно трудно читается из-за замысловатого слога
>pic1
братишь читать очень неудобно, пость на кириллице, или хотя бы в виде текста чтобы в транскрипторе лебедева транскрибировать
>беларусаў у 1704 акурат была сітуацыя, калі кірыліцай ужо пісалі адныя толькі царкоўныя кніжкі (ізводам, вясціма), а лацінкай пісалі ўжо толькі па-польску
пруф на количественный анализ документов той эпохи
>Магчыма, прыведзены табой тэкст далекаваты ад роднай гаворкі Мазепы, а родная гаворка Мазепы далекаватая ад гаворкі ягоных прыгонных сялян.
в личной переписке тем более любовной тем более уже в новое время будут скорей всего писать тем языком, на котором говорят, хотя и в старинном стиле, с изысками, вежливостями
>Статут имхо как раз похож на русский
Тэж ни о чий-колве вчинок жадный иный не маеть каран быти и сказывайн, толко тот, который винен. А веджо завжды врад хрестьянского права заховываючи, судом не поконавши, не маеть быти каран, то ест ани жона за выступ мужа своего, ани отец за выступ сына, ани сын за отца, также и ни жадный прирожоный, ани слуга за пана.
Гэта больш падобна да рускай, чым да беларускай?
>братишь читать очень неудобно, пость на кириллице
Усе прэтэнзіі да Марашэўскага. Бярэшся разважаць на тэму гісторыі беларускай мовы — будзь гатовы чытаць лацінку.
Транслітарацыя на кірыліцу ёсць тут, але яна не вельмі дакладная:
https://knihi.com/Kajatan_Maraseuski/Kamiedyja.html
>пруф на количественный анализ документов той эпохи
Дата "1696" табе што-небудзь кажа?
З цягам часу, калі ўсё большая колькасць вышэйшага, а потым і сярэдняга класа пераходзіла ў польскую культуру, і на польскую мову, выкарыстанне старабеларускай мовы скарачалася. Пад сяр. 17 ст. адзіным значным выдаўцом па-старабеларуску заставалася праваслаўная царква. Аднак, у той час нават мова тэкстаў, пісаных у праваслаўным асяроддзі, стала, у спробе прыцягнуць увагу чытача, моцна паланізаванай, і пачала моцна адрознівацца не толькі ад гутарковай мовы, але і ад ранейшай старабеларускай літаратурнай традыцыі. Прыкметна, што ад 1626 ўся праваслаўная анты-уніяцкая палеміка друкавалася па-польску.
К 2-й чвэрці 17 ст., старабеларуская літаратурная мова ўвабрала вялікую колькасць польскіх моўных элементаў, адарвалася ад сваёй народнай асновы, і стала моцна штучнай і нават не цалкам прыдатнай да жыццёвага выкарыстання. Літаратурная мова перыяду, асабліва пасля пераносу цэнтра праваслаўнага кнігадрукавання ў Кіеў (1610-я гг.), ужо не можа лічыцца сапраўды старабеларускай.[26]
У 1696 годзе, Генеральная канфедэрацыя саслоўяў забараніла выкарыстанне старабеларускай мовы ва ўсіх новых[30] афіцыйных дакументах, замяняючы яе ў гэтай ролі польскай мовай.
https://be.wikipedia.org/wiki/Старабеларуская_мова#Уздым_і_заняпад
>уже в новое время будут скорей всего писать тем языком, на котором говорят
А на якой мове гаварыў шляхціч Мазепа? На мове сялян ці на мове шляхты?
І ўсё ж, як ты вызначыў, што мова лістоў Мазепы бліжэйшая да сучаснай рускай, чым да сучаснай украінскай?
Вось для параўнання мова Пятра 1-га таго ж часу (1705 г.):
Надлежитъ на лѣвой сторонѣ Воронежскаго устья, на горѣ сдѣлать Фортецію (не гораздо великую), котораябъ только имѣла въ себѣ всѣ работы, которыя къ кораблямъ принадлежатъ; а жилья отнюдь никакова не надлежитъ быть внутри. Но внѣ оной фортеціи все жилище подобаетъ быть, для которыхъ охраненіе удобно. Отъ рѣки до рѣки сдѣлать линію съ редуты, и отъ рѣкъ для зимы полисадъ.
https://ru.wikisource.org/wiki/Письмо_Петра_I_Фёдору_Матвеевичу_Апраксину_(19.04.1705,_первое)/Собрание_писем_Петра_I,_1829_(ДО)
>Статут имхо как раз похож на русский
Тэж ни о чий-колве вчинок жадный иный не маеть каран быти и сказывайн, толко тот, который винен. А веджо завжды врад хрестьянского права заховываючи, судом не поконавши, не маеть быти каран, то ест ани жона за выступ мужа своего, ани отец за выступ сына, ани сын за отца, также и ни жадный прирожоный, ани слуга за пана.
Гэта больш падобна да рускай, чым да беларускай?
>братишь читать очень неудобно, пость на кириллице
Усе прэтэнзіі да Марашэўскага. Бярэшся разважаць на тэму гісторыі беларускай мовы — будзь гатовы чытаць лацінку.
Транслітарацыя на кірыліцу ёсць тут, але яна не вельмі дакладная:
https://knihi.com/Kajatan_Maraseuski/Kamiedyja.html
>пруф на количественный анализ документов той эпохи
Дата "1696" табе што-небудзь кажа?
З цягам часу, калі ўсё большая колькасць вышэйшага, а потым і сярэдняга класа пераходзіла ў польскую культуру, і на польскую мову, выкарыстанне старабеларускай мовы скарачалася. Пад сяр. 17 ст. адзіным значным выдаўцом па-старабеларуску заставалася праваслаўная царква. Аднак, у той час нават мова тэкстаў, пісаных у праваслаўным асяроддзі, стала, у спробе прыцягнуць увагу чытача, моцна паланізаванай, і пачала моцна адрознівацца не толькі ад гутарковай мовы, але і ад ранейшай старабеларускай літаратурнай традыцыі. Прыкметна, што ад 1626 ўся праваслаўная анты-уніяцкая палеміка друкавалася па-польску.
К 2-й чвэрці 17 ст., старабеларуская літаратурная мова ўвабрала вялікую колькасць польскіх моўных элементаў, адарвалася ад сваёй народнай асновы, і стала моцна штучнай і нават не цалкам прыдатнай да жыццёвага выкарыстання. Літаратурная мова перыяду, асабліва пасля пераносу цэнтра праваслаўнага кнігадрукавання ў Кіеў (1610-я гг.), ужо не можа лічыцца сапраўды старабеларускай.[26]
У 1696 годзе, Генеральная канфедэрацыя саслоўяў забараніла выкарыстанне старабеларускай мовы ва ўсіх новых[30] афіцыйных дакументах, замяняючы яе ў гэтай ролі польскай мовай.
https://be.wikipedia.org/wiki/Старабеларуская_мова#Уздым_і_заняпад
>уже в новое время будут скорей всего писать тем языком, на котором говорят
А на якой мове гаварыў шляхціч Мазепа? На мове сялян ці на мове шляхты?
І ўсё ж, як ты вызначыў, што мова лістоў Мазепы бліжэйшая да сучаснай рускай, чым да сучаснай украінскай?
Вось для параўнання мова Пятра 1-га таго ж часу (1705 г.):
Надлежитъ на лѣвой сторонѣ Воронежскаго устья, на горѣ сдѣлать Фортецію (не гораздо великую), котораябъ только имѣла въ себѣ всѣ работы, которыя къ кораблямъ принадлежатъ; а жилья отнюдь никакова не надлежитъ быть внутри. Но внѣ оной фортеціи все жилище подобаетъ быть, для которыхъ охраненіе удобно. Отъ рѣки до рѣки сдѣлать линію съ редуты, и отъ рѣкъ для зимы полисадъ.
https://ru.wikisource.org/wiki/Письмо_Петра_I_Фёдору_Матвеевичу_Апраксину_(19.04.1705,_первое)/Собрание_писем_Петра_I,_1829_(ДО)
>Тэж ни о чий-колве вчинок жадный иный не маеть каран быти и сказывайн, толко тот, который винен. А веджо завжды врад хрестьянского права заховываючи, судом не поконавши, не маеть быти каран, то ест ани жона за выступ мужа своего, ани отец за выступ сына, ани сын за отца, также и ни жадный прирожоный, ани слуга за пана.
Гэта больш падобна да рускай, чым да беларускай?
я говорил не про больше похоже на современный русский, а что отличается от русского меньше, чем современный белорусский. В этом тексте грамматика более на старорусский похожа как в старорусских текстах. И лексика - отец вместо батьки. С отцом занятно получилось например у хохлов, когда меняли О на ВИ забыли у Отче поменять, хотя Отчизну сделали Витчизной
>я говорил не про больше похоже на современный русский, а что отличается от русского меньше, чем современный белорусский
Прыкладна гэтак жа і адрозніваецца. Паміж сабой тагачасныя мовы продкаў беларусаў, украінцаў і рускіх (а заадно і палякаў, і славенцаў, і ўвогуле ўсіх індаеўрапейцаў) адрозніваліся менш, чым цяпер, і чым далей у глыбіню стагоддзяў, тым менш адрозненняў, аж да адной агульнай праіндаеўрапейскай мовы.
А так я табе магу знайсці граматычныя рысы, па якіх мова Статутаў бліжэйшая да сучасных чэшскай і польскай (ці старарускай), чым да сучасных рускай ці беларускай. Напрыклад, часціна "ся" яшчэ не "прырасла" да дзеяслова.
>И лексика - отец вместо батьки
"Айцец", "ацец", "войча", "ойча" даволі шырока прадстаўлена ў беларускіх дыялектах.
Калі каты іх зноў парвуць,
То пухіры тут паўстаюць! —
I тое месца сына-блазна
Айцец паказвае выразна.
(Якуб Колас)
Праўда, аўтары Этымалагічнага слоўніка пішуць, што гэта ўсё ўплыў польскай, царкоўнаславянскай і рускай. Што добра тлумачыць той факт, што ў літаратурнай мове "айцец", "войча" і т.п. выкарыстоўваецца амаль выключна ў рэлігійным кантэксце.
>когда меняли О на ВИ забыли у Отче поменять, хотя Отчизну сделали Витчизной
Ну калі гэта цябе супакоіць, то "Pater noster" па-беларуску будзе "Войча наш" (ці "Ойча", тут раўназначна). А "айчызна" — выключна без в- (польскі ўплыў, ад "ojciec, ojczyzno"), без варыянтаў.

>poydzieć
>poydziesz
>dzieciey karmić
Što heta? Čamu Y zamiest J? Ŭ inšych slovach J: jak, žanockaja.
> отец вместо батьки
>"Айцец", "ацец", "войча", "ойча"
ajučyna - sučasnaje slova, pachodzić ad "ajca"
Asobnaja "й", mabyć apaśla halosnaj. Voś u "halosnay" patrebna było b "y" zamiest "j" pisać.
А што ты хацеў ад тэксту 1787-га года? Як атрымалася — так і запісалі.
Сучасная "традыцыйная" лацінка аформілася ў "Нашай ніве" недзе к 1910-у году, касметычныя змены ў яе ўнёс Тарашкевіч у 1931-м, калі не памыляюся.
Там сам аўтар даследавання, прафесар Перэц, звяртае ўвагу, што п'еса запісаная двума почыркамі, і ўладальнікі гэтых почыркаў нават паміж сабой не дамовіліся, як лепш запісваць беларускую гаворку. Першы запісвае некаторыя часціцы і словы на польскі манер: sie, nie, Djabeł, cieper (падобным чынам да рэвалюцыі па-беларуску пісалі канчатак -аго на манер тагачаснай рускай арфаграфіі: беларускаго, нашаго і г.д.). Другім почыркам знаходзім запіс, бліжэйшы да фанетычнага: sia, nia, Djabał, ciaper.
Карацей, "хто як хаціць, так і пішэць". Пакуль не з'явіцца структура, якая большасць карыстальнікаў нейкай мовы навучыць і прымусіць пісаць згодна з адным стандартам — тэксты запісваюцца абы-як.
>>86536
Я дарэмна прыкладаю скрыншоты са слоўнікаў?
Сама форма "айцец" — хутчэй за ўсё польская, па-нашаму было б (і было) "ацец".
>>86541
Хто "яны"? Мовы продкаў палякаў і славенцаў 500 ці 1000 гадоў таму?
Калі для цябе гэта не відавочны факт, то спачатку пачытай якую-небудзь папулярную кніжку па гістарычнай лінгвістыцы ці хаця бы Вікіпедыю. Па-мойму, з набораў [rōg, vōz, obličьje] і [róg, wóz, oblicze] да "рог, воз, обличье" бліжэйшы першы.
https://ru.wikipedia.org/wiki/Древнепольский_язык#Дописьменный_период_до_XII_века
https://ru.wikipedia.org/wiki/Праславянский_язык
https://ru.wikipedia.org/wiki/Прабалтославянский_язык
https://ru.wikipedia.org/wiki/Праиндоевропейский_язык
>Па-мойму, з набораў [rōg, vōz, obličьje] і [róg, wóz, oblicze] да "рог, воз, обличье" бліжэйшы першы.
список сводеша вообще для всех славянских языков совпадает
запекли в мундире
Як гэта супярэчыць таму, што я напісаў?

"Мае". "Майбутне" — "тое, што мае быць".
http://litopys.org.ua/djvu/etymolog_slovnyk.htm
Том 3, старонка 361.
Tatary pafarbajuć.
В гілас.
Вымре Беласрусь!

Кубанець ніколи не назве себе "кубаноїдом". Іди й далі смоктати прутня, ординський прутнесмок.

>Тюркских заимствований в русском и украинском много
Ти, підораха, давай не порівнюй грішне з червоним. Наші тюркізми та ваші тюркізми - це два принципово різних явища.
Тюркські запозичення в українській мові напряму пов'язані з козаками, котрі часто співпрацювали з османами і являють собою типово військові терміни. Бунчук, сагайдак, майдан і т.і.
Тюркізми ж в россійськой яьікє - ци звичайні побутові слова, котрі вам силою насадили ваші ординські господарі (хазяєва). Дєньги, карман, башмак, утюг, стакан, чердак, хазяїн(!) і т.і.. І це не кажучи вже про те, що більша частина ваших історичних персон має прізвища тюркського походження. Карамзін, Салтиков, Мічурін, Булґаков, Суворов, Кутузов, Рахманінов і т.і..
Смокчи прутня і далі, ординський прутнесмоче. Не брат ти нам, чурка ханська.

Її кличуть "Сонця Схід"
Зруйнувала життя сотням парубків
Й, Господь - я один із них
Моя ненька була швачка
Шаровари ізшила мені
Мій батько був у "дурня" гравець
На новочернівецькому дні
бля, белорусский язык как и украинский имеет сильное влияние польского, вот поэтому они так схожи, а вот сравнить их с языками южных славян то тут да, обратная ситуация, это просто демагогия
Usie 3 movy viedaješ i nie abraŭ na jakoj pisać abo prosta pizdanuŭ?

В обох мов більше спільної лексики зі словацьким, ніж з твоїм синтетичним староболгарсько-татарським нахрюком. Взагалі, з усіх слов'янських мов російська язьіка більш-менш подібна лише до болгарської, з котрою і має спільне коріння.

https://youtu.be/dQqH0DDVjgc
https://youtu.be/AIQZ_3xWosc
https://youtu.be/PseM7_qEJQg
https://youtu.be/p3KuvZ9p1aY
https://youtu.be/ZAxA7lNQwn8
https://youtu.be/TgQsIgX283Q
https://youtu.be/NF16Jfl2S8U
https://youtu.be/m59LgB22qaE
https://youtu.be/GB48ivZ_KZ0
https://youtu.be/vZbZqxE0ctc
https://youtu.be/frfZyKIHPuQ
>язык как и украинский имеет сильное влияние польского
Это скорее на польский сильно повлияли западнорусские средневековые говоры, чем наоборот.
Это время без тырнетов, телевизора и даже пром. производства. На быдло века до 19-го говорило на месных наречиях и надобности в ваимствованиях не имело никакой, даже в новомодных словечках с германсокго и идиша в пром. эпоху. А вот знать gesta ruthenorum, которой там чуть ли не половина активно привносила в средневековый польский свою лексику.
Это так же верно как и дохулиард слов в словаре Даля с украинского записаны "русскими" хотя никогда ими не были, только потому что пол хохляцкого Петербурга ими пользовалось.
Согласен
Не умею в тарашкевiцу, а укр.яз у меня последний раз был 15 лет назад, так что вибачай
>>85879
Это беларусский или нет? Похоже больше на польский
>>85912
Глаголица умерла, ее в хорватии то 1.5 калеки знает, кого и куда, как и зачем ты возвращать собрался, не совсем понятно
>>86920
С болгарским у русского языка еще меньше общего, чем у украинского. Я даже не буду про истоки Болгарии вспоминать, они очень условные славяне, даже несмотря на то, что культура "вышиванок" у них до сих пор живее, чем у вашего брата. Зато у них есть такая штука как чалга, и вот это направление музыки уже "приоткрывает" всю мякотку болгар, как этноса. Понять их язык нативно, я даже с запасом русский+украинский не могу.
Na samoj spravie sučasny bielaruski pravapis stvaryli mienavita dlia lacinki, a potym chutka pieraklali na kirylicu. Atrymalaś susim kiepska i nie pasliadoŭna z litarami i y, miakikim znakam.
Ну вот в историографии не силен, не лингвист от слова совсем, так, вяло интересующийся.
So, the cashier is an agent of the Kremlin.
Dude, you can buy an overpriced cup of tea in this restaurant. She works in it. She is poorer than you. She is not the one who prevents you from becoming as rich as EU and US citizens. Whether she speaks Belarusian or not, she has no power over your well-being.
I'm not here to defend imperialism. The cartoon is just stupid. The Russian-speaking cashier isn't an imperialist. Both of you are in the same boat. Half of Africa speaks French, and they are poorer than France, and French-speaking Africans aren't the ones to blame. This is not a language issue.
how dare you
Нахуй Вірменію, Азербайджан!

Rate.
Знайшоў быў старую беларускую газэту й успомніў што такі рух існуе ў сучаснай Украіне. Адкуль пайшла назва, яна мае нейкую гісторыю у вас?
ЭЛЕКТРЫЧНАСЬЦЬ, 1 КВТ/Г.
Беларусь газпліта = $0.084
Беларусь эл.пліта = $0.072
Украіна да 250 kw = $0.054
Украіна ад 250 kw = $0.063
ГАРАЧАЯ ВАДА 1 КУБ.М.
Беларусь дармаедам = $3.21
Беларусь субсідаван.= $1.14
Украіна = $4.31
АЦЯПЛЕНЬНЕ, 1 ГКАЛ
Беларусь дармаедам =$42.90
Беларусь субсідаван.= $8.76
Украіна сярэдне =$86
КРЫНІЦЫ
unian.net/economics/energetics/s-1-oktyabrya-v-ukraine-vstupyat-v-silu-novye-tarify-skolko-i-za-chto-budem-platit-novosti-segodnya-11543119.html
tarify.by
xe.com
Hahaha
why does belarus have the CIA globohomo flag on this site?

очевидно
так и про хохлов говорят
Belarussian national historical flag should be half Russian, half Polish. It is in a sense, though.
Rot off, belarusskaya oblast.
White if for slavic-aryan heritage, blue for finno-ugric roots and red for all the blood spilled by the greatest ever empire forged by our mongolian ancestors, so you are right, and while it was an attempt to shittalk after you were pointed at your polish-derived rag, it has struck surprisingly close to home. Shame that our flag lacks cross or an eagle for Byzanthine influence for full picture.
Dobra, małajčyna. Takim čynam i biełaruski ściah adpaviadaje rečaisnaści:
1. Bieły ŭ imia našych bałtyjskich prodkaŭ.
2. Čyrvony pra tuju samuju rasiejska-manholskuju imperyju.
3. Bieły ŭ honar słavian z Kijevu što navučyli nas hramacie.

Ale praŭda vyhliadaje inakš. Rasiejski ściah pahodzie ad Nederlanskaha, bo vaš car hacieŭ kab na mory rasiejski karabel zdalečy vyhladaŭ nibita nederlanski ŭ časy kali Nederlandyja była mocnaj marskoj krainaj.
Tajim čynam biełaruski ściah zasnovany na narodnaj tvorčaści j samych prostych kolerach.
>>87940
Red, blue and white are pan-slavic colors. They are used not only on flags but also in folk costumes. https://en.wikipedia.org/wiki/Pan-Slavic_colors
> Prague Slavic Congress, 1848, based on the flag of Russia (Adopted 1700)
Spačatku rasiejcy spiździli sciah Nederlandaŭ, a potym kab pasłabić Aŭstravuhorskuju Imperyju, padtrymlivali tam słavianski nacyjanalizm pad svaim ściaham.

Смактака стала яшчэ больш сьмешнай. Заўсёды на /b/ яго ўуключаю Усталюйце, паглядзіце https://greasyfork.org/ru/scripts/432951-rufuker-2ch

білоруські брати, не дамо російським задроченим монголам розірвати нашу дружбу народів!
Шо делати покуда я родился в России, да по происхождению беларус, и хочу знать беларускую мову, чтобы жить на, так сказать, малой родине
Пампуй падручнiк беларускай мовы.
картошка правит всем миром!
Tongue -- это ещё и синоним language в одном из значений, важно понимать. https://en.wiktionary.org/wiki/tongue
Prove it

It is great that you finally come to realization that your identity is nothing more than a soviet nonsence.
от смiха
lol
Это копия, сохраненная 4 августа 2022 года.
Скачать тред: только с превью, с превью и прикрепленными файлами.
Второй вариант может долго скачиваться. Файлы будут только в живых или недавно утонувших тредах. Подробнее
Если вам полезен архив М.Двача, пожертвуйте на оплату сервера.