Нашел старую охуенную статью. Кстати, Маланюк реально охуенен, не видел ни на одном языке хоть чего-то мало-мальски похожего по духу.

Колись нині українствующій писака Драч написав такі рядки про українських поетів-націоналістів Празької школи :
"О, ненависті дух не вичах. Цей лютий шал не заника, Шуга огнем мені в обличчя. З сонетів Кравціва лисичих. І з вовчих строф Маланюка".
Це писалося в радянські часи аби звинуватити українських поетів-емігрантів у "вовчості", у "ненависті". Для радянської стишеної української людини це мало звучати як щось негативне, ми ж з великим зачаруванням стверджуємо, що ця поезія дійсно вовча.
Ці рядки присвячені Євгенові Маланюку - для українського націоналізму його строфи важать не менше, ніж для української нації. Для націоналізму справжнього, по-вовчому хижого і комбатативного.
Перша особливість Маланюка - він бойовий офіцер і посвист куль у його рядках є абсолютно натурально пережитим, а не імітованим. Маланюк встиг поносити і уенерівський однострій, лише 1920-го року покинувши Україну.
Не садок вишневий коло хати, а боротьбу плекає у своїх рядках Маланюк. Його рядки - поетичний супровід до чинного націоналізму Донцова, з яким він співпрацював, друкуючись у його "Віснику", і взагалі уся Празька школа, до якої він належав, називалась також "Вісниківська". Щось ніцшеанське, абсолютно руйнівне несуть його рядки :
...
Ні! Не тропар і не псалом!
Не молитви, не плач до неба,—
Свячений ніж, стиснутий злом,
Свячений ніж — оце нам треба.

В жорстоку, хижу ніч життя,
В оцю страшну, страсну годину
Здуши гадюку почуття,
Забий, забий в собі людину!
...
Це і була літературна програма тих, хто замість парадів і маніфестацій стріляв по польських поліцаях з-за рогу, хто замість токсикоманії у підворіттях спричиняв підпали ворожих домівок. Не лагідне українське село Нечуя-Левицького, а вовчі строфи Маланюка - ось що йде у авангарді дійсно українського духу. Як і ми, Маланюк відверто глузує з "хохла", тихої і домашньої тварини, що ніби здатна лише підкорюватись усім новим нападникам, плює в його душу за всю ту дріботу душі хохла, яка заважає величі України у часи розломів історії. Згадує він, звичайно ж, і про Муссоліні :

Каліка виклятий – такий він і донині!
Сліпий кобзар – співа свій вічний жаль.
Самсоном темним – зруйнував святині.
Розбив, дурний, сінайськую скрижаль.

Зродив вождів – дрібну плебейську шваль
Вошивих душ, що бабраються в слині,-
Це в час, коли рокоче Муссоліні,
Пече очима бронзовий Кемаль.

Це в час, коли кругом відважні жмені,
І кожному народу спіє геній,
Історія новий готує том,

Тюхтій-хохол, що, хоч дурний, та хитрий,
Макітру хилить виключно по вітру,
Міркує шлунком і хропе гуртом.

Ось! Ось що плекали всі наші писаки, що, як пишуть школярі у своїх творах, з великим замилуванням описували красу української природи. Вони плекали тюхтія-хохла, що здатний лише до рефлексії і медитацій - ніколи до дійсного вирішення проблем перед ним. Власне, лише єдиним не таким поетом для Маланюка був Шевченко :

Не поет – бо це ж до болю мало,
Не трибун – бо це ж лиш рупор мас,
І вже менш за все – “Кобзар Тарас”,
Він, ким зайнялось і запалало.
Скорше – бунт буйних майбутніх рас,
Полум’я, на котрім тьма розтала,
Вибух крові, що зарокотала
Карою на довгу ніч образ.
Лютий зір прозрілого раба,
Гонта, що синів свяченим ріже,-
У досвітніх загравах – степах
З дужим хрустом випростали крижі.
А ось поруч – усміх, ласка, мати
І садок вишневий коло хати.

Сенс у тому, що поки всілякі Винниченки з усіх сил намагалися розгледіти у творах Тараса вишневий садок та інші ідилії на тлі яких буде зручно будувати соціалізм, власне Маланюк осмисляв пророка в першу чергу як "бунт буйних майбутніх мас", лише в другу чергу, поруч - садок вишневий. Мир настане лише після перемоги, і перемога ця буде не заради миру, а заради величі - ось на що натякає нам Маланюк.
Загалом, поезії Маланюка безумовно необхідні для прочитання кожному дійсному націоналістові. У цих рядках - пісня дикої епохи войовничої ОУН та гуртка націоналістів-поетів, що на відміну від радянців писали-таки про те, що нам зараз конче необхідно - про розбудову нації.

Саудовская Аравия и Иран, учитывающие доходы от нефти в бюджете-2016 исходя из цены $29 и $35 за баррель, являются исключением. Ангола, Малайзия, Нигерия, страны Персидского залива будут искать баланс между сильным сокращением госрасходов и ростом займов на рынке для покрытия бюджетного дефицита. Бруней, ОАЭ и Норвегия готовы активнее, чем ранее, тратить резервные фонды.

Продолжающееся с ноября 2015 года падение цен на нефть, усилившееся в декабре, заставило правительства стран-нефтеэкспортеров пересматривать уже рассчитанные бюджеты на 2016 год — бюджетный цикл в большинстве стран завершается в декабре. Наиболее резкое изменение бюджетной политики зафиксировано в Саудовской Аравии: 28 декабря Минфин страны заявил, что на 2016 год запланировано сокращение доходов на 15%. Саудовский бюджет-2015 был рассчитан из цен на нефть $100 за баррель. Бюджет на 2016 год предполагает среднегодовую цену нефти $29 за баррель — сокращаются не менее 15% расходов, бюджетный дефицит, ранее превышавший 13% ВВП, должен сократиться до 2,2% ВВП.

Пока среди стран-нефтеэкспортеров Саудовская Аравия планирует самые жесткие сокращения ради неповышения налогов. Кувейт, крупный конкурент саудитов, 16 декабря объявил о сокращении бюджетного дефицита лишь на треть и об уравнивании налога на доходы юрлиц-резидентов и нерезидентов, что даст дополнительные поступления почти на ту же сокращаемую сумму — около $5,5 млрд. Федеральный бюджет ОАЭ запланирован с нулевым дефицитом еще в октябре 2015 года с нефтяными ценами около $50 за баррель и будет пересматриваться — впрочем, часть эмиратов ОАЭ, в первую очередь Дубай, имеют ненефтяной профицит бюджетов: ОАЭ, видимо, практически не понадобится крупный пересмотр расходов. Бахрейн и Оман обсуждают кратный рост бюджетного дефицита на 2016 год при сокращении госрасходов на 5-10%, Бахрейн, столкнувшийся при этом с кризисом на рынке недвижимости, объявил о налоговой реформе с умеренным ростом корпоративных налогов. Аналогичное решение в конце декабря уже приняла Малайзия, чей бюджет, принятый в октябре, рассчитан из цены $48 за баррель — там повышены подоходный налог (с 26% до 28%) и налоги на прибыль, пересмотр самого бюджета начнется в январе 2016 года.

Бюджетный год в Иране начинается 21 марта 2016 года, и первые утечки информации о бюджете, появившиеся в СМИ, говорят о том, что он рассчитан исходя из цены нефти $35 за баррель. Впрочем, они же говорят о дефиците в 2,2% ВВП и росте перечислений в бюджет Ирана из суверенного фонда — Национального фонда развития: трансферт из него составляет до 25% расходов бюджетной системы страны. Предыдущий бюджет считался из цены $100 за баррель, по прогнозам МВФ, в 2015 году Иран будет иметь дефицит бюджета в 2,2%.

Возможно, не придется пересматривать бюджет Казахстану, рассчитавшему его по цене нефти $40 за баррель. Впрочем, это скорее исключение из правил — большинство бюджетов стран-нефтеэкспортеров рассчитывали расходы-2016 исходя из нефтяных цен $50 за баррель и выше. Катар, Ангола и Нигерия пока отказываются от серьезных пересчетов: так, бюджет Анголы на 2016 год, принятый 12 декабря, рассчитан из цены $48 за баррель с дефицитом 5,5% ВВП, Нигерии (принимается на этой неделе) — около $45. Увеличивающиеся из-за падения нефтегазовых доходов дефициты бюджета этих стран предполагается финансировать внешними и внутренними заимствованиями, особенно крупные суммы намерен занимать Катар. Бруней пока лишь готовит бюджет на 2016-2017 годы, начинающийся в марте, причем даже с учетом падения нефтяных цен страна имеет шансы сохранить незначительный бюджетный профицит, как и в 2015-2016 годах.

Нет пока сведений о пересмотре бюджета крупнейшего европейского нефтегазового экспортера — Норвегии. С октября 2015 года Норвегия дофинансирует расходы бюджета-2015 из суверенного фонда, составляющего $820 млрд. Лимит на расходование составляет 4% фонда в год, и в 2015 году он не был выбран, но в 2016 году эта ситуация возможна.

Не везде падение нефтяных цен позволяет пересматривать бюджеты. Так, в Алжире в начале января 2016 года проект сокращения бюджета вызвал конфликт между правительством и парламентом. Наконец, пока нет никаких данных о перспективах пересмотра бюджета Венесуэлы, где с конца 2015 года власть в лице президента Николаса Мадуро утратила парламентское большинство. Напомним, Венесуэла стала мировым рекордсменом по падению ВВП в 2015 году (более 10%), обогнав по этому показателю Украину (8,5%) и Россию (3,8-3,9%). Россия пока не приняла официально решения о пересмотре бюджета-2016.

Подробнее на Рамблер.Финансы... http://finance.rambler.ru/news/2016-1-12/biudzhety-na-pozavchera/