В Боснии задержали генерала за преступления в отношении сербов в 90-е годы

БЕЛГРАД, 27 апр — РИА Новости. Агентство по расследованиям и защите (SIPA) Боснии и Герцеговины (БиГ) задержало по предписанию прокуратуры в пятницу 12 бывших военнослужащих во главе с генералом в отставке Атифом Дудаковичем по подозрению в военных преступлениях против сербов в ходе конфликта 1992-1995 годов, сообщило надзорное ведомство.

Задержания и обыски проводятся в пятницу на территории западной Боснии в Унско-Санском кантоне. Генерал Дудакович был в девяностые командующим пятого корпуса армии боснийско-мусульманской Республики БиГ, которая действовала в данном районе. Ему и остальным 11 задержанным бывшим военнослужащим вменяются преступления против человечности и военные преступления против гражданского населения в ходе конфликта.
"Военные преступления, которые являются предметов расследования, связаны с гибелью нескольких сотен жертв, гражданских лиц и военнопленных сербской национальности на территории западнобоснийских муниципалитетов в 1995 году, а также с преступлениями против бошняцкого (славянско-мусульманского) населения автономного края Западная Босния в 1994 году", — уточнил пресс-секретарь прокуратуры БиГ Борис Грубешич.

Автономный край Западная Босния существовал в 1993-1995 годах с центром в городе Велика-Кладуша. Его руководитель — бошняк по национальности Фикрет Абдич и его земляки противостояли мусульманским властям в Сараево, которые при поддержке хорватских частей военным путем присоединили данную часть страны к БиГ.

Босния и Герцеговина в ноябре 2017 года отметила 22-летие Дейтонского соглашения, которое остановило жестокую гражданскую войну между хорватами, сербами и мусульманами 1992-1995 годов. По разным оценкам, в ходе конфликта погибли свыше 100 тысяч человек. Соглашение определило государственное устройство: энтитеты Федерацию Боснии и Герцеговины и Республику Сербскую, особый округ Брчко, а также представительство всех трех наций в трехчленном президиуме страны, который заменяет президента, и в общих органах власти.

РИА Новости https://ria.ru/world/20180427/1519535571.html

>>7025 (Del)
Эй, ты статью прочитал? Там и про вашу недоармию сказано.
За період АТО в українському інформаційному просторі утвердилася думка про високу боєздатність нашої армії, яка начебто після початку російської агресії добре фінансується, постійно озброюється і здобуває неоціненний бойовий досвід в шанцях. Президент Порошенко навіть зазначив, що за останні роки вдалося не просто відродити українську армію, а й перетворити ЗСУ на одну з п’яти найефективніших армій у Європі. Багатьом українцям хотілося б вірити, що нас є кому захищати, що паніка березня 2014 року з нами більше не повториться і що наша влада хоча б в такий критичний час дбає про оборону країни. Однак, звіти та заяви про високу боєздатність наших збройних сил часто рясніють окозамилюванням та популізмом, а реальний стан нашої армії часто далекий від рекламних роликів Міноборони.

Попри ці розповіді українська армія не має великого бойового досвіду. Весь активний період АТО, коли наші війська наступали, маневрували й вели активні бойові операції – це лише 5-6 місяців всієї АТО. Від квітня 2014 року до Іловайська у вересні того ж року, після якого конфлікт на Донбасі набув переважно рис позиційних перестрілок. Окрім окремих боїв за Донецький аеропорт, Дебальцеве та Мар’їнку, більша частина лінії фронту завмерла, армія роками стоїть на тих самих рубежах. За такий короткий час рідко яке військо навчиться воювати, тим більше, що більшість тих, хто брав участь у боях початкового періоду АТО, сьогодні вже демобілізувалися.

Оскільки активних бойових дій не ведеться, а на наступ українське командування не наважується, то бойовим завданням типового армійця є утримувати населений пункт чи окоп. Інколи потрібно місяцями жити в глухому донбаському селі й нічого не робити, очікуючи смертоносних мінометних чи артилерійських обстрілів, які можуть забрати життя або ж зробити інвалідом. При цьому, навіть ворога в такій війні часто не видно: противник може перебувати за десятки кілометрів, скерувавши «Гради» в потрібний квадрат. Тож солдати з безвиході знімають стрес алкоголем. Будь-яка армія, яка стоїть на місці й не веде активних боїв – швидко деградує і морально вироджується, а найвидатніші стратеги, називали це однією з найбільших загроз для війська.

Масштаби алкоголізму та недисциплінованості на фронті призвели до більших втрат, аніж від куль ворога. Третину атовців вбив алкоголь. Для пияків у зоні АТО придумали навіть прізвисько – «аватари», - тому що постійно сині. П'яні військовики при собі мають зброю, від якої можуть постраждати як товариші по службі, так і звичайні жителі. «З 2014 року серед усіх, хто отримав зброю і захищав державу, втрачено 10 103 людини – безповоротних і санітарних втрат. Не від бойових дій», – заявив головний військовий прокурор Анатолій Матіос. За його словами, не бойові втрати становили 3 700 осіб. Серед основних причин не бойових смертей — розстріл товаришів по службі, необережне поводження зі зброєю, каліцтва, ДТП, підрив на міні.

До того ж в армії не викорінена корупція у військоматах та штабах, яка зі зростанням небезпеки на службі лише набула більших масштабів. За перші 15 років незалежності в Україні присвоєно 637 генеральських звань. І зараз в командуванні повітряних сил – 20 генералів, а також 13 адміралів і генералів в командуванні флоту. При тому, що особливих воєнних успіхів ці роди військ досі не демонстрували. Українцям залишається надіятися, що корупція серед вищого керівництва Міноборони не стала більшою загрозою національній безпеці, аніж агресія РФ.

Як буде діяти українська армія з усіма цими проблемами, якщо РФ розпочне масштабне вторгнення із застосуванням всіх родів військ? І чи не станеться так, як з професійною та розпіареною грузинською армією у 2008 році, яка задала ворогу території, «щоб уникнути втрат». Всі військові стратеги застерігали не вважати себе безпідставно надто сильним, адже це може стати першим кроком до поразки.