2003-2004 рік. Медведчук - всесильний бог української політики, голова АП і фактичний керівник країною "при Кучмі".

===============
18 липня 2003 одружився на Оксані Марченко, свідком був Григорій Суркіс. Обряд вінчання в Криму провів митрополит Володимир, разом з яким в церемонії брали участь настоятель Києво-Печерської лаври владика Павло, архієпископ Кримський і Сімферопольський Лазар. Святкували на державній дачі «Зоря» (Форос). На весіллі були присутні Леонід Кучма, Віктор Янукович і Михайло Касьянов, Ринат Ахметов, Віктор Пінчук, молодший брат Медведчука Сергій, Сергій Тігіпко та інші. Вітальні телеграми надсилали Олександр Кваснєвський і Володимир Воронін. У 2004 році в Казанському соборі Санкт-Петербурга його дочка Дарину хрестили Президент Російської Федерації путін і дружина керівника Адміністрації Президента Російської Федерації Д. А. Медведєва Світлана.©ЗМІ
===============

2005-2014 - всесильного Медведчука виносить з крісла і з політики народ, влаштувавши "Помаранчеву революцію". Після цього Медведчук - нуль, зрідка спливає в новинах, впливу не має, на будь-яких виборах пролітає, хоч і демонструє чимале фінансування своїх ініціатив, регулярно завішуючи країну білбордами. В 2006 йде в парламент в блоці "Не так" з Кравчуком, Бойко, Суркісом і Папієвим. Блок отримує 1% і пролітає.

18 лютого 2014 Медведчук вилітає з родиною в Крим подалі від "збунтованого народу". Через десять днів Крим окуповують російські війська.

17 березня 2014 США вводить проти Медведчука персональні санкції "за підрив демократичних інститутів і процесів в Україні".

В травні 2014 року Медведчука разом з Шуфричем помічають в Донецьку під охороною озброєних російських найманців. В ЗМІ регулярно з'являються докази, що бунт на Донбасі спонсорується Медведчуком, а на чолі заколотників в регіонах стоять люди з оточення Медведчука.

7 червня 2014 президентом стає Петро Порошенко - людина, яку в 1998 році Медведчук привів в політику, взявши "молодого підприємця" в СДПУ(о). Напередодні Порошенко бере участь в зустрічі з путіним та його союзниками, Меркель і Олландом, в Нормандії, остаточно узгоджуючи всі деталі плану подальшого "замирення українців".

19 червня 2014 запускаються в дії так звані "мирні ініціативи Путіна", які в подальшому будуть називатися "мирним планом Порошенка" - урочисто в телевізійному ефірі президентом оголошується одностороннє припинення вогню нашими силовими структурами, міністр закордонних справ змінюється на курського росіянина Клімкіна. Канцлер Меркель офіційно повідомляє про бажання надати Медведчуку офіційний статус в переговорах. За кілька днів ОБСЄ повідомляє, що представники окупантів в так званому "ДНР" ставлять їх перед фактом, що Медведчука призначено "представником "ДНР/ЛНР" для переговорів з урядом України". Офіційно представника терористів Медведчука Порошенко оформлює "представником СБУ з гуманітарних питань". Наступного ж дня ті ж таки Медведчук і Шуфрич, а також Кучма беруть участь в офіційній зустрічі з бойовиками в Донецьку - путін офіційно повідомляє, що він "радий призначенню Медведчука представником "ДНР/ЛНР", джерела повідомляють, що напередодні Порошенко провів зустріч з Медведчуком, обговорюючи спільні дії. Попри заяви бойовиків, росії, ОБСЄ та українських політиків РНБО в особі Турчинова, АП Порошенка та сам президент заперечують будь-який статус Медведчука аж до грудня 2014 року, коли СБУ нарешті підтверджує його призначення і хвалить його за активну участь в "звільненні полонених". В подальшому його за це хвалять неодноразово і голова АП Ложкін, і СБУ, і сам Порошенко. Попри заборону на прямі польоти до країни-агресора від моменту заборони і до сьогодні приватний літак Медведчука безперешкодно літає туди-сюди без жодних претензій українських правоохоронців - як пояснив голова СБУ Грицак, це відбувається тому, що "літак не зареєстрований в Україні".

Попри санкції в США Медведчук в Україні лишається недоторканним. Більше того - неодноразові вимоги ЗМІ, громадськості та депутатів перевірити його на причетність до подій на сході України закінчуються нічим. Натомість його економічні справи покращуються - в 2014 році в ЗМІ з'являються повідомлення про його успішну діяльність на тютюновому ринку, в 2015 - на вугільному, де його представники активно займаються торгівлею антрацитом з окупованих територій з українськими державними структурами, а в 2016 - на газовому, де чотири пов'язані з ним компанії стають монополістами через кримінальні справи, заведені СБУ на 16 інших учасників ринку. За дивовижним збігом ці компанії були свого часу також пов'язані з експортом продукції корпорації президента до Середньої Азії. Медведчуку ж перейшов нафтовий бізнес країни-окупанта в Україні - "Роснєфть" продала свої активи пов'язаному з ним бізнесмену Моісєєву. З розкритої в 2016 році інформації стає відомо, що Медведчук також є акціонером компанії "Нафтогазвидобування" - структурної частини корпорації Ахметова "ДТЕК", тоді ж з'ясовується, що дружина Медведчука стала "нафтовим бізнесменом" в росії, де її компанія отримала дозвіл на розробку родовища. Того ж року обидві сторони хвалять Медведчука за активну участь в тому, що не так давно порохоботи оголошували неконституційним і неможливим - видачі агресору двох українських громадян, Гліщинської і Діденка, в обмін на двох інших українських громадян: хворого на рак директора оборонного заводу Солошенка, якого було заарештовано при спробі шукати для стратегічного підприємства ринки збуту в країні-агресорі, та Афанасьєва.

В 2018 році члена "Українського вибору", депутата харківської облради Лесика, спочатку заарештованого за обвинуваченнями в сепаратизмі, успішно відпускають і більше не турбують, тоді ж Порошенко називає Медведчука "ефективним" в справі обміну полоненими. Невдовзі після цього Медведчук остаточно виходить з "тіні" на публіку, де до того в ЗМІ про нього говорили лише інші, і офіційно заявляє про бажання брати участь в наступних парламентських виборах. Це відбувається 30 березня 2018 року і відтоді медійна активність Медведчука зростає з кожним місяцем. 18 квітня Медведчук заявляє, що виконує в "мінських переговорах" завдяння Порошенка і не вважає росію агресором. В липні Рабіновіч повідомляє, що Медведчук входить до його політичної партії "За життя" - журналісти повідомляють, що структури Медведчука займають перше місце за кількістю розміщених в ЗМІ оплачених матеріалів ("джинса"). В серпні під контроль Медведчука переходить телеканал "112", один з найпопулярніших в Україні, який доволі агресивно захоплює ринок - наприклад в Києві він вже дуже давно йде першим в пакетах трансляції кабельного ТБ компанії "Воля". 21 серпня там роблять з ним передачу "Велике інтерв'ю з великим політиком".